Очі – дзеркало душі. А ще очі – це і фарби світу, які ми бачимо і читання і перегляд фільмів і написання листів та повідомлень. Важко описати всю важливість для нас наших очей та якісного зору.
Як зберегти наше «дзеркало душі» в умах сучасного світу, при такій популярності гаджетів, як серед дітей, так і серед молоді? Коли варто бити на сполох і звертатися до лікаря, аби не запустити хворобу?
Про це MYNIZHYN.com поговорив з лікарем-офтальмологом Ніжинської лікарні Олександром Мальченком.
- Сьогодні у наш вік цифрових технологій, багато людей (особливо діти та молодь) просто «зависають» в гаджетах, бо там цікаво, там багато інформації, спілкування, різне відео і т.п. Та все ж таки, якщо досить довго і без перерви «сидіти» в телефоні, чим це може обернутися для людей приміром, через 5-10 років?
- В першу чергу я б відмітив, що надмірне використання гаджетів шкодить психічному здоров’ю, особливо у дітей раннього дошкільного та шкільного віку. От приміром, психологи стверджують, що дітки можуть опинитися на межі кризи психічного здоров’я і в тих дітей які часто проводять час за екранами комп’ютерів або телефонів виникає апатія до навколишнього світу, агресія, збільшується ризик виникнення депресії. Тобто, коли люди мало спілкуються із навколишнім світом і живе спілкування замінюється на віртуальне, це загрожує вищенаведеними наслідками.
Крім цього додаються і проблеми із зором. Як у дітей так і в дорослих може виникнути синдром сухого ока. Адже коли людина довго сидить за ПК і концентрує свою увагу на одному предметі, то вона кліпає очима набагато менше, аніж при живому спілкуванні. Рогівка ока пересихає і в результаті цього виникають різі і почервоніння в очах. Якщо так поводити себе декілька років то це може призвести до дистрофічних змін рогівки ока і як наслідок – до зниження гостроти зору. Якщо довго дивитися на екран на близькій відстані, це також може викликати велике навантаження на акомодаційний м’яз ока, який допомагає людині дивитися як на маленькій так і на великій відстані. Якщо довготривало людина дивиться на близькій відстані – м’язи ока втомлюються і може виникнути спазм і як наслідок – може розвинутись короткозорість.
Якщо говорити про більш доросле покоління – то з часом можуть виникати великі навантаження на сітківку, які викликають дистрофічні зміни в сітківці. Приміром, макулодистрофія – це хвороба центрального відділу сітківки (макули), яка розвивається переважно у людей похилого віку.
При тривалій роботі із цифровими пристроями, з гаджетами у людини виникає гіподинамія. Це спосіб життя, при якому людина фізично неактивна і мало або взагалі не виконує фізичної активності та фізичних вправ.
Поширеність гіподинамії зростає у зв'язку зі збільшенням обсягів офісної роботи та зменшенням рухової активності. Гіподинамія з часом може призводити до порушення функцій організму (опорно-рухового апарату, кровообігу, дихання, травлення), яке сталося через обмеження рухової активності.
Внаслідок цього – може бути порушення пам’яті, концентрація уваги, тощо.
- А якщо говорити про зір, то коли варто бити на сполох, аби не запустити серйозну хворобу? На що слід звернути увагу, навіть коли проблема здається незначною?
- Коли з’являються скарги, як у дорослих так і в дітей. Це може бути розлад сну, готовність нерегулярно харчуватися не відволікаючись від ПК, сльозотеча та погіршення зору. Приміром, дитина прийшла зі школи і каже батькам, що не бачить із парти те, що написано на дошці. Тобто погіршення зору при погляді вдалечінь. Також різі та сухість в очах. Це якраз той період, коли потрібно звертатися за медичною порадою, допомогою. Лікарі збирають анамнез хвороби і виходячи з цього вже починають надавати поради або ж призначати лікування.
- Скажіть, як фахівець, який і лікує людям очі – а що можна і що не можна, якщо говорити про наші мобільні телефони, планшети, телевізори?
- Звісно, що цифрові технології зараз на високому рівні в багатьох галузях сьогодні без них не можливо.
Тож у шкільних класах і на підприємствах складені певні правила, так звані правила безпеки. Розміщати монітор на столі, під кутом не нижче 30° щодо голови користувача та не встановлювати екран монітору навпроти вікна. Це одне із перших правил. Робити перерву через кожні 30-40 хвилин роботи, вологе прибирання бажано двічі на день у приміщенні з ПК, провітрювання. Звісно що ці правила прості і давно всім відомі, але не варто про них забувати. Зараз багато людей працює віддалено – то значить цих правил треба дотримуватися і вдома.
Не можна користувантися гаджетом під час їжі. Ми концентруємо увагу на певну інформацію у телефоні і тоді травна система гірше перетравлює їжу. Про це говорять і дієтологи.
Варто через кожні 20 - 30 хвилин відволікатися від монітора і дивитися вдалечінь. Ми робимо профілактику порушення акомодації, аби не так швидко розвивалася короткозорість.
А дітям дошкільного віку взагалі не рекомендують користуватися гаджетами. Це перше правило, яке я озвучую з відвіданих мною конференціій. Друге – повинно бути в гаджетах ввімкнута функція батьківського контролю. Трете – максимально скоротити час використання гаджетів і віддавати перевагу заняттям творчого мистецтва, читаннням книг, рухливими іграми та прогулянками. Замінювати віртуальні ігри на реальні.
Читайте також: Як війна вплинула на здоров’я людей: розмова з ніжинським лікарем
- А з якими проблемами до вас почали зараз звертатися частіше? Тобто яких хвороб саме у вашій практиці побільшало на сьогоднішній день?
- За останній рік побільшало хворих із глаукомою. Можливо це наслідки стресової ситуації через війну в країні. Також побільшало і короткозорості. Можливо це пов’язано з частим використанням гаджетів.
Приміром у країнах, де більш розвинуті цифрові технології, більшість людей страждає через короткозорість, бо люди багато читають, користуються офісною технікою, гаджетами. А от в країнах, де більше розвинуте сільське господарство, короткозорість не часто трапляється у людей, бо вони здебільшого дивляться вдалечінь. Тобто багато чого залежить від способу життя – це закономірність.
- Звісно, що у кожного свій організм та спадковість, але чи можна себе поводити так, аби зберегти нормальним зір якомога довше?
- Перше, що варто відмітити - робити загальну профілактику організму, притримуватися збалансованого харчування та оздоровлювати організм. Це впливає як на весь організм так і на органи зору також. Адже для правильної роботи сітківки потрібно вітаміни. І також варто враховувати всі ті поради, про які ми з вами поговорили. Особливо – робити перерви під час роботи з гаджетами. Простий приклад для малечі: у радянські часи дітям дозволяли дивитися мультики двічі на тиждень.
Взагалі будь- якій людині варто частіше бувати на свіжому повітрі і отримувати достатню кількість сонячного випромінювання, де міститься вітамін Д, який балансує з вітаміном Є і покращує роботу імунної системи, включаючи і орган зору. Але очі краще захищати від прямих сонячних променів сонцезахисними окулярами.
А ще ми говорили з вами про синдром сухого ока. Тож людям, які довго працюють на ПК, зі звітністю на підприємствах і т. п., варто користуватися препаратами штучної сльози. Вони є у вільному доступі в аптеках. І нагадую - не забувати про відстань при роботі на ПК, не менше 30 см від монітору.
І якщо комплексно підходити до всіх цих правил, то можна довше зберегти здоровим зір.
- А як ви відноситесь до мобільних телефонів – чи полюбляєте гортати стрічку новин перед сном у соцмережах чи надаєте перевагу новинам з телевізору?
- Як я вже говорив - цифрові технології зараз на високому рівні в багатьох галузях і сьогодні без них не можливо. Приміром, у нас Helsi — медична інформаційна система для закладів охорони здоров'я та медичний портал для пацієнтів в Україні. За допомогою Helsi ми ведемо прийом хворих. Після роботи у нас час від часу є певні онлайн-курси, лекції і тому доводиться працювати через смартфон, плюс електронні листи, дзвінки, тощо. А новини дізнаватися зі смартфону я не люблю, мені зручно дивитися їх на екрані по телевізору.
Раніше ми писали: Намагаюся кожен день проходити десять тисяч кроків: розмова з ніжинським лікарем
