21 червня - Міжнародний День Йоги. Йога є однією з найдавніших як фізичних, так і духовних, вольових практик, яка виникла в Індії. Її популярність продовжує зростати. Журналісти MYNIZHYN поговорили з дівчиною з Ніжина, яка займається йогою. Знайомтеся- Юлія Полінчик.
21 червня - Міжнародний День Йоги.
Йога є однією з найдавніших як фізичних, так і духовних, вольових практик, яка виникла в Індії. Слово «йога» в санскриті означає приєднуватися чи об’єднуватися, символізує об’єднання тіла і свідомості. На сьогоднішній день Йога завоювала широку підтримку і практикується в різних стилях по всьому світу. Її популярність продовжує зростати.
Журналісти MYNIZHYN поговорили з дівчиною з Ніжина, яка займається йогою.
Знайомтеся- Юлія Полінчик.
Вона розповіла нам чому саме обрала йогу, згадала своє перше заняття та з власного досвіду поділилася тим, що дає йога як у фізичному так і в духовному сенсі?
Про все це детальніше- у нашій розмові
- Розкажи, чому серед занять та відвідувань спортзалів ти обрала саме заняття йогою? І скільки років ти займаєшся йогою?
- Cкажу так: я полюбила йогу ще в 16 річному віці, коли дивилася відеоролики на YouTube і які там красиві, рухливі, гнучкі та сильні були їхні тіла. І сила ця була не пов'язана з м'язами, які можна накачати в спортзалі. І ця сила була мені незрозуміла, як вони це роблять. Я хотіла так само. І плюс мені була близька філософія йоги, тому що це більше як духовна практика, аніж спорт. Це не спорт.
Мені було 16 років, я навчалась в Києві. Фінансової можливості займатися йогою в Києві я не мала. Вже потім, коли я завершила навчання і повернулася в Ніжин, то відразу, як тільки дізналася, що в нас є такі заняття, які веде Галина Арвахі, записалась і пішла займатися, тому що це була моя давня мрія.
І взагалі я дуже-дуже сильно вдячна Галині Іванівні за те, що вона створила для нас ніжинців таку можливість спробувати йогу, і при чому на першокласному рівні. Це просто неймовірно, як нам пощастило.
І ось в серпні вже буде 7 років, як я регулярно, систематично відвідую заняття. Єдиний раз, коли не було можливості займатися йогою, це була пандемія, і я тоді справді страждала. Для мене пропустити йогу – це має бути дуже-дуже вагома причина. Тому я намагаюсь відвідувати заняття регулярно тричі на тиждень.
- Твоє перше заняття – яке воно було? Чи не було остраху, по типу – всі так гарно роблять, а я - не так. Чи зразу давалися рухи, чи все виходило зробити правильно та повторювати за тренером?
- Памя’таю, як в кінці заняття тренер в мене запитала: як тобі?
Я сказала, що мені дуже сподобалося і прийду знову.
Бо це була моя мрія з 16 річного вікі і я чітко розуміла, чого я прийшла на йогу. Бо для мене це було, як останнє рятувальне коло, за яке я мала вхопитися.
Тому, що я була в дуже плачевному стані. У мене систематично боліла спина, особливо якщо я гуляла пішки, а ще якщо несла якийсь там пакет чи рюкзак. Я просто не могла пройтися довше 40 хвилин. У мене починало боліти між лопаток, ближче туди до шиї. Дуже сильно боліло так, що я просто не могла ані сісти ані перечекати.
Для дівчини в 22 роки це було жахливо. Я так підозрюю, що в мене скоріше був остеохондроз, плюс сутулість, викривлення хребта. І загалом я була дерев'яна, тобто зовсім не гнучка. І тіло дуже важко піддавалося. Остраху в мене не було, тому що я чітко знала, що я прихожу за здоров'ям, що йога допоможе мені виправити цю плачевну ситуацію зі спиною, що полегшить взагалі мій стан, покращить моє здоров’я.
Звісно, рухи мені не давалися спочатку. Я намагалась повторювати все за тренером, але для того, щоб зрозуміти, як правильно стати в асану, треба деякий час все одно потренуватися. Тобто воно не все відразу приходить. Звісно, я багато чого на початку не розуміла, не знала, але тренер допомагала, плюс з часом воно все приходить. Я зараз вже згадую свої відчуття, що десь позаймавшись приблизно 4-5 місяців, я виходила з йоги, і в мене на спині відчувалося неймовірне полегшення. У мене було таке відчуття, ніби я скинула мішок каменів, які були на моїх плечах. І це було неймовірне полегшення!
- З власного досвіду, що можеш сказати - як йога вплинула на твоє життя? Що це дає людині взагалі? Як у фізичному так і в духовному сенсі?
- Я вже частково відповіла на це питання у минулій відповіді. Тут підсумую, що у фізичному плані, звісно, йога дала мені здоров'я. Тому що в мене зникли абсолютно всі проблеми зі спиною. Нормалізувався тиск, перестало темніти в очах. Це через те, що я пропрацювала шийний відділ. І загалом, звісно, через це покращилося самопочуття. Я почала відчувати гнучкість, силу в тілі. І це дає впевненість і дає навіть хороший настрій від того, що тіло в порядку. Мені страшно уявити, що було б зі мною зараз у мої 29 років, якби я не прийшла на йогу у 22 річному віці.
У духовному плані теж були дуже великі зміни. Без фізичного- нема духовного, я так вважаю. І в духовному плані, коли я прийшла на йогу, в мене були панічні атаки. Я, можна сказати, важко контролювала свої емоції, не могла їх екологічно прожити, переварити. І тільки на йозі, через тіло, через роботу зі своїми зажимами в тілі, через біль, який потрібно продихати, відпустити в певних асанах, я навчилася це контролювати, навчилася екологічно проживати ці емоції. Я стала зовсім іншою людиною, можна сказати. Тобто характер сильно змінився, тому що я просто працюю зі своїм тілом. Ось, і в цьому, мабуть, найбільший сенс. Які б випробування в житті не були, щоб не сталося, йога дарує мені спокій.
- А в чому, на твою думку, полягає майстерність йоги?
- Загалом, не знаю чи можу я відповісти на це питання, але я спробую. Я вважаю, що якоїсь кінцевої точки, що хтось досяг майстерності і на цьому все і далі вже розвиватись нікуди, такого в йозі немає, бо це процес безкінечний. Постійно триває самовдосконалення, самопізнання і воно ніколи не припиняється. Це дуже філософське питання.
В індійській культурі на це питання є відповідь, але, якщо чесно, я не хочу зараз в це поглиблюватись. Я лише скажу свою думку, як можна досягнути просто кращої практики. Тобто в чому, можна сказати, полягає проміжна така майстерність, так, не кінцева. Полягає в тому, що коли ми можемо зупинити коливання свого розуму, коли розум більше не блукає, він зосереджений, прозорий, спокійний. І коли розум наш споглядає тіло, яке практикується, і це досягається також і завдяки диханню, тобто глибоке дихання, спокійний розум і тіло працює. Коли це все в гармонії, коли це все цілісно, тоді практика стає більш якісною і тоді ми розуміємо справжню цінність йоги. І можна сказати, що це така собі майстерність проміжна, не кінцева, бо кінцевої не існує.
- А де краще займатися йогою - на природі чи у приміщенні? Чи все одно де?
- Для мене все одно де. Головне просто розстелити килимок і почати. Все. Якщо немає можливість ходити на заняття з групою, можна розстелити килимок вдома і займатися онлайн вдома. Якщо є можливість і тепло, і гарно на вулиці, то чому ж не позайматися на вулиці? Якщо є куди ходити, є прекрасна група, тренер, куди можна прийти, то чому б не прийти. Тобто, не важливо де, а головне просто практикувати регулярно і дисципліновано.
- Що допомагає тобі розслабитися: збалансувати думки, настрій, змінити ставлення до чогось?
- Звісно, що це глибока внутрішня робота, саморефлексія певна, самоаналіз, можливо, якесь філософське ставлення до життя, але, звісно, допомагає дуже йога і загалом всі тілесні практики. Тобто, це і масаж, і йога, і плавання. Тобто абсолютно все, що може розслабити тіло, все дуже сильно впливає на емоційний внутрішній стан. Тому що символічно, наприклад, якщо так поспостерігати, людина, яка проживає якісь випробування, негативний досвід, погані емоції, такі як страждання, печаль, біль, то це все падає на плечі людині: затискаються плечі, затискається спина, людина напружена, вона не може розслабитися. І коли ми розслабляємо тіло, то потім розслабляється і розум, і емоційне вивільнення відбувається.
- А що ти їси? Який твій щоденний раціон? Можеш поділитися з нашими читачами?
- У мене було абсолютно різне відношення до їжі. Я була і вегетаріанка, або був період, коли я їла все, що хотіла, без абсолютно ніяких обмежень. Зараз я стараюсь притримуватись просто здорового харчування. Я дуже-дуже рідко їм солодке, я його просто не люблю. Стараюсь обмежувати себе в різній хімії і їсти більш натуральну їжу. Віддаю перевагу більш дієтичним стравам, ніж якимось жирним чи занадто калорійним.
[GALLERY-1046]
Фото з архіву Юлії Полінчик
До теми: засновником Міжнародного дня йоги в місті Ніжині з 2015 року є Фітнес Центр «Позитив», а саме Галина Арвахі, яка є ідейним натхненником, організатором і сертифікованим викладачем йоги.
Раніше ми писали: У Ніжині відбувся захід з нагоди Всесвітнього дня йоги — як це було