Ірина з Ніжина до повномасштабного вторгнення працювала в медичній сфері, зокрема — два роки в Лівії, де надавала допомогу людям за межами рідної країни. Але з перших днів вторгнення вона вирішила: залишатися осторонь — не її шлях.
Про це пише Чернігівський обласний ТЦК та СП.
Будучи донькою кадрового військового, Ірина звикла до дисципліни, швидких рішень і чіткого розуміння обставин. Саме це і привело її до лав Збройних Сил України. Зараз вона — бойова медикиня, яка щодня рятує життя українських військових.
Перше бойове хрещення Ірина пройшла під Бахмутом — працювала санінструктором медичного пункту роти. Разом із побратимами надавала першу допомогу пораненим та готувала їх до евакуації в госпіталь.
Її місія — боротися не тільки за кожне життя, а й за віру, що навіть на фронті є місце людяності, турботі та підтримці.
«Коли поруч медик — поруч шанс, поруч життя», — кажуть військові. І саме такими людьми, як Ірина, тримається не тільки передова, а й уся країна.
Як повідомляв MYNIZHYN, війна, безумовно, докорінно змінила нашу реальність, і, щоб жити й творити далі, повинні були змінюватися і ми самі. Сьогодні, коли Україна змушена відстоювати свою незалежність, щоденно стикаючись із викликами та смертельною небезпекою, неможливо не помітити ту надзвичайну силу духу, яка таїться в кожній українській жінці.
