Ніжин — місто з багатовіковою історією, де романтика старовини переплітається з фольклором, містикою та вигадками, що народжуються буквально на очах.
Журналісти MYNIZHYN поспілкувалися з Романом Авраменком — науковим співробітником Ніжинського краєзнавчого музею — аби з’ясувати, які історії вважаються найпопулярнішими, що з них може бути правдою, а що — плодом уяви місцевих мешканців.
Ніжинські легенди: між міфом і реальністю
- Назвіть, будь ласка, які три легенди, на вашу думку, найпопулярніші в Ніжині (як серед місцевих, так і туристів)?
- Ті, які знають всі – це про Воздвиженську церкву… про легенду, яку Гоголь потім перетворив у повість “Вій”; про ніжинських козачок… і легенда про походження міста Ніжин, пов’язана з містичним ніжин-озером.
Легенда про Вія та Воздвиженську церкву
Йдеться про переказ про доньку сотника, яку поховали у церкві. Семінарист, який нібито намагався зняти з її руки перстень, побачив, як дівчина прокинулась із летаргічного сну — і це, за легендою, призвело до її смерті.
«Що стосується Воздвиженської церкви — це дуже тяжке питання. За легендою, це була донька сотника… якого саме — не знаємо. Тому це абсолютна легенда», — уточнює Роман.
Ніжинські козачки
Місцеві жінки, які нібито врятували місто від шведів, переодягнувшись у козацький стрій і тим самим створивши ілюзію великого гарнізону. За це вони отримали право носити козацькі шапки.
«Ми не маємо документального підтвердження… але і не можемо спростувати», — каже Роман.
Ніжин-озеро
За романтичним і водночас моторошним переказом, місто провалилося під землю під час монгольської навали, а на його місці утворилося озеро. Раз на рік, у Великодню ніч, із води нібито підіймається храм.
«Про ніжин-озеро годі й казати», — сміється Роман, визнаючи повну міфічність цієї історії.
Будинок із привидами: легенда, у яку чомусь вірять найбільше
На відміну від інших легенд, ця має чимало побутових пояснень, але саме її туристи сприймають найсерйозніше.
«Легітимності цьому додає те, що у 2012 році приїжджала “Битва екстрасенсів”… Раз вони приїжджали — значить щось є», — іронізує Роман.
Будинок і справді вирізняється історією. У ній переплелося кілька сюжетів:
- смерть грецької красуні через нерозділене кохання;
- «прокляття підрядника», який заклав у вентиляцію шийки від пляшок, через що будинок «стогнав»;
- легенда про настоятеля Черняєва, який нібито прокляв будівлю та монастир;
- й, звісно, шоу «Битва екстрасенсів», учасники якого «бачили привидів» і «шукали замуровані тунелі».
«Там не все легенда… дещо підтверджується, але в основному — це “накручені бігудями” факти», — каже Роман.
Фольклор у Ніжині — не лише про минуле
- Чи з’являються нові легенди зараз? Можливо, сучасні «міські байки», які можуть стати частиною майбутнього фольклору?
«Колись давно, ще до повномасштабного вторгнення, як тільки я починав проводити екскурсії, я вирішив запустити нову мульку. Казав: “Почухайте якір біля пам’ятника Лисянському — справдиться бажання”», — згадує Роман.
Люди почали чесати якір. Потім почали писати, що бажання збуваються. Так на очах і народилася нова традиція.
«Тільки ви нікому не кажіть, а то перестануть чухати», — сміється історик.
Фейки, які доводиться спростовувати
- Чи доводилося спростовувати фейкові історії, які хтось уперто називає «старими легендами»?
«Так, звичайно», - відповідає Роман.
Є кілька міфів, у які люди щиро вірять:
- Перше — підземний хід між чоловічим і жіночим монастирем. Причому часто додають деталі: мовляв, із боку жіночого монастиря нібито “прорито набагато більше”, ніж із чоловічого.
- Друге — розповіді про величезні підземні ходи під Ніжином. За однією версією, вони тягнуться до Чернігова, за іншою — аж до Києва. Існують різні версії.
- Третє — “корабель із золотом в Острі”. Нібито він затонув, і саме тому на початку 2000-х якась американська фірма нібито хотіла чистити Остер, щоб те золото підняти.
- І ще один поширений міф — про напівпідвальні приміщення. Часто можна почути, що в Ніжині “піднявся рівень землі”, і через це перші поверхи багатьох будинків, нібито засипало наполовину.
- Якби одну з легенд можна було екранізувати, яку варто обрати?
- Ну, “Вій” уже екранізований. Можливо, про ніжинських козачок — чому б і ні? Мені здається, вийшов би цікавий історичний фільм про те, як жінки піднялися на захист міста, бо всі чоловіки були на війні. Це був би досить гарний патріотично-історичний фільм.
- Але є й інші, набагато смішніші історії, які навіть важко назвати легендами. Наприклад, легенда про ніжинських свиней. У середині ХІХ століття в Ніжині (як зараз у нас проблема з бродячими псами) тоді була проблема з бродячими свинями. Це довгий час вважалося абсолютною ніжинською байкою, доки, здається, у 2018 році не знайшли певні документи в архіві на підтвердження цього. Ми не знаємо, наскільки це була велика проблема, але щось таке було.
Легенди — це не просто вигадки, що прикрашають місцеві історії. Це частина міської пам’яті, спосіб створити емоційний зв’язок між минулим і теперішнім. У Ніжині вони не тільки зберігають шарм давнини, а й постійно оновлюються — від старих переказів до сучасних мульок, що народжуються під час екскурсій.
Як повідомляв MYNIZHYN, ніжинський міський громадський банк, одна з найцікавіших фінансових установ ХІХ–початку ХХ століття в регіоні, має свою історію, сповнену несподіваних рішень, амбітних задумів та впливових людей, які формували економічний ландшафт міста.
