У Національному музеї історії України від минулорічного Дня Незалежності вже більш як пів року діє виставка «Скарби України. Символи державності», де чи не головне місце займають давні монети ХІ–ХІІ ст. періоду існування Києворуської держави. Їх важливість для українського державотворення важко переоцінити, адже на них викарбовано тризуб – тоді княжий знак, а нині – основний елемент Герба України.
Про це повідомляє Сергій Зозуля, завідувач відділу Музей історії м. Ніжина.
Чільне місце серед експонатів виставки посідають монети зі знаменитого Ніжинського (Магерського) скарбу – з 29 монет скарбу, що перебувають у фондах Національного музею історії України, 19 експонуються на цій виставці.
Наприкінці травня 1852 р. місцевий селянин, орючи свою ниву на околиці Ніжина, між передмістям Магерки та с. Бобрик, випадково знайшов керамічний горщик із майже двома сотнями почорнілих кружечків, що виявилися срібниками київських князів Володимира Великого, Святополка Окáянного та Ярослава Мудрого. На жаль, знахідка дуже швидко розпорошилася нумізматичними колекціями поза межами Ніжина. Лише 2 монети з Ніжинського (Магерського) скарбу певний час зберігалися в нумізматичній колекції Ніжинського вищого навчального закладу. Проте і їх на межі 1920–1930-х рр. за вказівкою радянської влади вивезли спершу з Ніжина, а згодом і з України – обидва «ніжинські» срібники впізнав уже після Другої світової війни, працюючи в Державному Ермітажі в Ленінграді (нині Санкт-Петербург), перший директор якраз у другій половині 1920-х рр. Ніжинського окружного музею, видатний історик-нумізмат і мистецтвознавець Іван Спаський.
Монети з Ніжинського (Магерського) скарбу 1852 р. з колекції Національного музею історії України
Загалом, враховуючи знахідку 2020 р. – скарб біля с. Городниця на Житомирщині, що за наповненням схожий на скарб із околиць Ніжина, але значно скромніший за чисельністю (35 монет), – на сьогодні відомо про більш як 330 монет (як срібників, так і златників) княжої доби. І майже 200 з них походять із Ніжинського (Магерського) скарбу!
Прикро, але 2/3 усіх нині відомих монет києворуського часу із зображенням тризуба, виявлених виключно на території України, перебувають поза межами нашої держави – виключно на теренах Московії. З числа «ніжинських» срібників там знаходиться майже півтори сотні монет – абсолютна більшість у фондах Державного Ермітажу в Санкт-Петербурзі, ще по кілька – в Історичному музеї та Оружейній палаті в Москві.
Про шляхи потрапляння цих символів української державності до музейних колекцій нашого північного сусіда говорити, гадаємо, зайве. Як і про їх повернення в Україну. Адже московіти вважають усе, що потрапляє їм до рук, своєю власністю, частиною своєї історії, своєю культурною спадщиною.
Що ж, як-то кажуть, коли немає свого, то нагодиться й сусідське…
Як повідомляв MYNIZHYN, у другій половині XIX століття Україна перебувала під суворим контролем Російської імперії. Демократична інтелігенція прагнула змін у суспільстві, виступала проти самодержавства і шукала способи донести свої ідеї до населення. Одним із таких способів стали підпільні друкарні – невеликі таємні установи, де друкували листівки, брошури, прокламації та революційні газети. Вони поширювали ідеї рівності, свободи та соціальної справедливості, а також формували політичну свідомість селян та міського населення.
