Ніжин має свій неповторний колорит, і навіть у мові містян можна почути вислови, зрозумілі лише тут.
– Які вислови вживають тільки ніжинці, на вашу думку?
– Гурок.
– Гурки.
– Гурки, вибирали гурки, у нас суржик, він такий своєобразний.
– Гурки. Що ще? Тю.
– Тоже кажуть тю. Тоже гурки, тю.
– Гурок, пішли на базар або ходьом.
– Гурок, говорять лише ніжинці, калідор. Не знаю, що ще?
– Каклета.
– Калідор, каклета.
– А у вашій сім’ї що такого особливого говорять?
– У нас сім’я інтернаціональна: Харків, Ніжин, полу Харків, полу Ніжин, тому тут я взяв уже для себе тремпель – це вже з Харкова.
– Гурки, калідор, котлета как каклета.
– Можливо, не тільки в нашій сім’ї, а багато хто каже: якщо поїхали в центр міста, то це поїхати в город, значить. Я знаю, багато родин каже: стил, ниж.
– Когут – це ще бабуся на півня говорила, металева кружка – питунчик, ще є таке слово.
– Напевно, хвіртка, щас подумаю, бицман, так, напевно, більш нічого не згадаю, треба думати.
– Особливих немає, у нас такий ніжинський суржик і все. Всі для нас ці слова звичні, не особливі.
– Зараз ми переходимо на українську мову, стараємося, щоб не було суржиків.
– В нас таке з села з бабушкі осталось, бо мама може на кукурудзу сказать: кіяхи, кажуть, да. Кияхи кажуть.
– Діти нас перестраюють на українську мову, і якщо десь там русизм чи, ну, якісь там суржики, неправильно, нада говорить отак.
Мова ніжинців – це поєднання традиції, родинної пам’яті та живого суржику, який формувався поколіннями. Навіть звичні для містян слова стають частиною локальної ідентичності та створюють особливий мовний колорит Ніжина.
Раніше ми публікували: Освіта на практиці: диплом чи навички вирішують більше? – Відеоопитування
