Ще донедавна зайця-біляка в Україні вважали зниклим або таким, що лише зрідка проникає з території сусідніх країн. Нині ж науковці достовірно фіксують присутність цих тварин у північних районах Чернігівської, Сумської та Житомирської областей, розповідає Чернігівщина туристична.
Заєць-біляк — рослиноїдна тварина, яка має багато природних ворогів. Саме тому для виживання він змушений постійно пристосовуватися до навколишнього середовища.
Майстер маскування
Одна з головних особливостей цього виду — сезонна зміна забарвлення. Узимку шерсть зайця стає повністю білою, за винятком чорних кінчиків вух. На тлі снігу та льоду така «шуба» робить його майже непомітним. Навесні ж колір змінюється на темніший — чорнувато-бурий або коричнево-рудий. Відтінок залежить від температури повітря, тривалості світлового дня та особливостей місцевості.
Окрім природного камуфляжу, заєць-біляк ховається в снігу, риючи нори-тунелі. У таких сховках він перечікує небезпеку та сильні морози, залишаючи укриття переважно із настанням сутінків, коли вирушає на пошуки їжі.
Швидкість і пильність
Якщо тварина помічає загрозу, спершу завмирає, намагаючись залишитися непомітною. Якщо ж це не спрацьовує, заєць стрімко тікає. Його швидкість може сягати до 60 кілометрів за годину. Під час втечі він здатен різко змінювати напрямок руху, роблячи великі стрибки убік. Така поведінка часто збиває хижака зі сліду.
Зір і нюх у зайця-біляка добре розвинені. Очі розташовані високо з боків голови, що дає можливість оглядати значну площу навколо й вчасно помічати небезпеку.
Більшу частину життя ці тварини проводять наодинці. Лише на початку весни, у шлюбний період, можна побачити пари зайців. У цей час самці стають агресивними й часто вступають у бійки між собою.
Під охороною
Заєць-біляк занесений до Червоної книги України зі статусом «вразливий». Вид також включений до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи та підлягає охороні відповідно до Бернської конвенції. Тварина перебуває під захистом у низці національних природних заповідників України.
Повернення або відновлення популяції зайця-біляка на півночі країни — важливий сигнал для природоохоронців і свідчення того, що навіть вразливі види мають шанс зберегтися за належних умов.
За матеріалами збірника «Цікаве про тварин Чернігівщини», redbook.land.kiev.ua, Wikipedia.Фото: Wikipedia
Як повідомляв MYNIZHYN, у Новгород-Сіверському районі, в межах Семенівської громади, є село Кривуша, яке вже кілька років залишається без жителів. Водночас ця місцевість має природоохоронне значення — поруч розташовані чотири об’єкти природно-заповідного фонду.
