Приватні пансіони були першими освітніми закладами для дівчат із заможних родин. Для їх відкриття треба було виконати низку умов: наявність коштів на його утримання, приміщення для навчальних кімнат, відповідна освіта самої фундаторки пансіону, наявність атестату, паспорту, метричного свідоцтва, довідки про благонадійність, послужний список батька або чоловіка.
Про це повідомляє Наталія Дмитренко, к.і.н., заступниця директора з наукової роботи.
До пансіонів приймали дівчат віком до 12 років. Їм викладали такі основні предмети: Закон Божий, російська та всесвітня історія та географія, арифметика, російська, французька, німецька мови, малювання, чистописання, музика, танці, рукоділля та співи.
Одним із перших приватних пансіонів в Ніжині був відкритий у 1841 р. пансіон Луїзи Піотровської, де навчалось 28 дівчат. У 1848 р. приватний навчальний заклад відкрила Емілія Лельєвр, під її опікою було 26 вихованок. Упродовж десяти років (1853–1863) функціонував пансіон Стефаниди Захаревич, і у ньому перебували 43 вихованки. Заклад закрився через стан здоров’я його фундаторки.
У 1858 р. удова поручика Емілія Сєрікова-Антонович відкрила жіночий пансіон шляхетних дівчат (32 особи) на правах повітового училища. У ньому було чотири класи, один із яких – підготовчий. На 15 вихованок передбачалося по одній класній дамі з випускниць державних навчальних закладів. Плата за навчання пансіонерок становила 120 руб. сріблом на рік, плата для напівпансіонерок – 75 руб.
За 1865 р. маємо відомості про те, що приватний пансіон шляхетних дівчат Фрідріхи Німетті отримав статус пансіону на правах гімназії пані Ф. Німетті-Шарко (у зв’язку зі шлюбом власниці пансіону з учителем ніжинської гімназії).
У 1870 р. в місті був ще один приватний пансіон пані Богровської. У ньому навчалось 55 пансіонерок, їх вихованням займались 7 класних дам. Пансіон існував за рахунок внесків за навчання: за пансіонерку – 200 руб на рік, за напівпансіонерку – 100 руб. Викладачами були професори Юридичного ліцею кн. Безбородька та гімназичні вчителі.
У другій половині ХІХ ст. Уляна Кунелакіс (у дівоцтві – Богданова) відкрила пансіон у власному будинку на Базарній площі. Власниця пансіону зазначала, що її метою є «поширення початкових знань, заснованих на правилах віросповідання та моралі». Пансіон був розрахований на 30 учениць. Річна плата становила 60 руб. на рік.
Архівні документи зберегли уривчасті відомості ще про декількох власниць приватних пансіонів. Це донька відставного колезького асесора Лідія Данич (закінчила Санкт-Петербурзьке Олександрівське училище), пані Ольга фон Сміттен (освіту отримала в Імператорському виховному товаристві шляхетних дівчат), яка мала намір відкрити пансіон у найманому будинку пана Ганзена.
Як повідомляв MYNIZHYN, ніжинський спортсмен Артур Сорокін здобув перемогу на всеукраїнському турнірі з карате Katana Cup 2026, який відбувся 4–5 квітня у Чорноморську. Завдяки цьому він увійшов до складу національної збірної України.
