У лютому 2026 Ніжинська центральна міська лікарня імені Миколи Галицького повідомила про те, що у Ніжині - чотири нових фахівця. Це молоді лікарі, які приєдналися до команди медиків нашого міста. Продовжуємо наші знайомства з молодими лікарями Ніжина. Сьогодні в гостях у MYNIZHYN лікар-анестезіолог Ніжинської міської лікарні- Лілія Зеленська.
У лютому 2026 Ніжинська центральна міська лікарня імені Миколи Галицького повідомила про те, що у Ніжині - чотири нових фахівця. Це молоді лікарі, які приєдналися до команди медиків нашого міста.
Раніше ми писали: «Серцево судинні хвороби зараз помолодшали, особливо серед військових»: розмова з ніжинською лікаркою
Продовжуємо наші знайомства з молодими лікарями Ніжина.
Сьогодні в гостях у MYNIZHYN лікар-анестезіолог Ніжинської міської лікарні- Лілія ЗЕЛЕНСЬКА, яка закінчила Сумський державний університет.
- Вітаємо! Ви з Ніжина?
- Доброго дня! Так, я місцева. Де народилась, там і знадобилась. (Посміхається – авт.)
- Чи важко було навчатися в університеті: можливо були улюблені дисципліни? Якщо так – то які саме?
- Навчання в університеті - золотий час! Було складно, напружено, інтенсивно та весело. Ти сам несеш відповідальність за свої знання та майбутнє. Але мені подобалось, був графік і дисципліна. Завжди любила навчатись і мені це вдавалось легко. Після закінчення школи мала медаль, відзнаки, в університеті - «синдром відмінниці», як зараз популярно говорити, також був присутній.
Важко обрати улюблену дисципліну, не згадаю, але якщо я зараз анестезіолог, то мабуть, анестезіологія та інтенсивна терапія.
- А коли почали замислюватися над тим, щоб стати анестезіологом?
- На 5 курсі університету розпочався цикл анестезіології та інтенсивної терапії, і там ми вирішували певні задачі, які нікому не подобались, а я кайфувала від розв’язання та розуміння їх! Так і прийшло усвідомлення - ось воно. Але зараз не впевнена, що обрала б цей напрям ще раз.
Анестезіолог має знати кожну із спеціальностей для того, щоб лікувати найтяжчих пацієнтів, які перебувають у реанімації і розуміти хід хвороби. Також, на жаль, ми одними з перших бачимо важкі стани людей після травм і тд. І взагалі, мало хто із пересічних знає чим саме займаються анестезіологи, бо побутує думка що це «просто укол в спину» або «дав укол перед операцією і пішов».
- Якщо взяти до уваги - розсіювання міфів про наркоз. Тобто опишіть простими словами - хто такий взагалі анестезіолог?
- Анестезіолог - той хто вселяє відчуття впевненості і безпеки! Той, хто забезпечить приємний сон без болю. Також це той, хто контролює дихання, серцеву діяльність, підтримує роботу мозку. Наркоз у нашому світі безпечний і контрольований, медицина не стоїть на місці.
До речі, анестезіолог та реаніматолог - це одна і та ж людина.
Реаніматолог є лікарем, який є межею пацієнта між життям та смертю і допомагає людині повернутися до життя у найкритичніші моменти.
- Чи пам'ятаєте неординарні випадки зі своєї лікарської практики?
- Кожен випадок неординарний. Ніколи не знаєш з чого розпочнеться твій день, чим закінчиться огляд пацієнта. Кожен пацієнт реанімації є «неординарним», у нас найтяжчі пацієнти, найцікавіші клінічні випадки лікарні. Ми часто працюємо з людьми, які лежать без свідомості, або ж мають передозування чи інтоксикацію. Кожен випадок індивідуальний, як і організм людини. Тож виокремити щось одне складно.
- Що найскладніше у вашій професії, а що, навпаки, надихає? Щоб ви сказали з цього приводу?
- І надихає, і найскладніше одномоментно - це темп, швидкість прийняття рішень та дій, ні хвилини не має бути витрачено марно.
Мені завжди подобалось бути в русі, бути багатозадачною.
Надихає йти додому з відчуттям, що ти врятував чиєсь життя, допоміг або навчився новому.
- Як вдається відновлювати сили після важких чергувань?
- Ніщо не відновлює сили більше, як знати, що на тебе чекає ще одна робота: крім основної роботи, я ще працюю лікарем-косметологом. Додаю світу трішки краси та впевненості. (Посміхається – авт.)
Тож, немає часу на довгі «розгойдування»: душ, смачний сніданок (обов’язково, ще на початку інтернатури мене вчили, що лікарю не можна бути голодним), кава і вперед!
Ще гумор, без гумору у нашій галузі ніяк. Але втома і буденність звичайно присутні, тому відвідую спортзал, люблю готувати щось незвичне, люблю прогулянки та обожнюю подорожі.
- Що б ви порадили студентам, які лише починають вивчати медицину?
Бути готовими до тони літератури, великої кількості іспитів та витримки, особливо моральної. Важко не буде, якщо це ваше!
Фото з колегами із інших міст під час Британо-Українського симпозіуму анестезіологів
Фото з архіву лікарки
Читати ще: «Ти тримаєш життя людини буквально у своїх руках під час анестезії»: розмова з ніжинською лікаркою