Завантаження ...
banner
banner

Їм і чума не страшна, і сказу вони не бояться

Ветеринарна служба Чернігівщини за рейтинговими показниками увійшла до п’ятірки кращих у державі. Нагадаємо, що вчора, 14 серпня, відзначалося професійне свято ветпрацівників

Ветпрацівники


Ветеринарна служба Чернігівщини за рейтинговими показниками увійшла до п’ятірки кращих у державі.

Нагадаємо, що вчора, 14 серпня, відзначалося професійне свято ветпрацівників.

— Нам єдиним у країні, попри численні реформування, вдалося повністю зберегти мережу профільних закладів, — ділитьсянапрацюваннями начальник управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії Головного управління Держпродспоживслужби в області Віктор Кульбако.
 
– Відтак, на сьогодні ветеринарні послуги населенню Чернігівщини надають 226 державних установ. Наші лабораторії – регіональна й районні – акредитовані та сертифіковані за міжнародними стандартами системи ІSO-ІEC 17025 і мають право здійснювати різноманітні дослідження (а їх більше 700), зокрема досліджувати продукцію, що експортується.
 
Головним викликом для працівників ветмедицини області, за словами Віктора Кульбака, є виникнення на території регіону таких небезпечних захворювань, як африканська чума свиней і сказ.
 
— Щодо сказу, то наша область є стаціонарно неблагополучною за цим захворюванням, — зазначає завідувач відділу регіональної державної лабораторії ветмедицини Наталія Ненич.
 
– Ми багато років намагаємось вирішити цю проблему. Мало хто знає, як важко доводиться нашим лаборантам, які працюють безпосередньо з інфікованим патматеріалом, що надходить на дослідження. Дуже багато видів тварин досліджуємо: і борсуків, і єнотів, нещодавно білка була. Останні три роки маємо проблему з африканською чумою свиней.
 
Щоб захиститися від імовірного інфікування, працівники ветлабораторії використовують спеціальний одяг, рукавички й окуляри, по кілька разів на день приймають душ. Відділ повністю забезпечений дезінфектантами.
 
— Відпрацьований матеріал (а на дослідження переважно надходять внутрішні органи тварини, запаковані в спеціальні контейнери) після дослідження автоклавується, — продовжує розповідь Наталія Ненич. — Після цієї процедури він вважається знезараженим і утилізується в біоямі.
 
Протягом року ветеринари-вірусологи здійснюють в середньому близько 50 тисяч різноманітних досліджень. Найчастіше працюють із сироваткою крові, аби підтвердити чи скасувати, зокрема, таке небезпечне захворювання, як сказ.
 
— Щодо сказу ми можемо дати остаточний висновок лише через місяць спостережень за зараженою біологічною пробою, — говорить Наталія Ненич. — На жаль, щороку фіксуємо позитивні біопроби, що не дуже добре для людей, які контактували з імовірно хворою твариною. Оскільки дослідження тривають доволі довго, необхідно в цей період здійснювати певні профілактичні заходи, щоб уникнути летальних випадків.
 
Неабияк допомагають вірусологам у їхній роботі тварини. У віварії, розташованому в окремому приміщенні, утримуються миші, морські свинки, кролики, птиця. Є навіть баран, кров якого також використовують для досліджень.
 
Протягом останніх років, як і у всій державі, у ветеринарній службі також спостерігаються певні економічні проблеми. Але, за словами начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарії Головного управління Держпродспоживслужби в області Віктора Кульбака, чернігівська ветмедицина на сьогодні забезпечена всім необхідним обладнанням і реагентами, зокрема тими, за допомогою яких відбуваються дослідження таких особливо небезпечних інфекційних захворювань, як сказ і АЧС.



Ветпрацівники

Ветпрацівники



ЧЕline