Загадковий світ канзаші Світлани Царенко

16 Серпня 2016

3146

Поділитися:

Фото.
Від учорашнього дня, 15 серпня, у художньому відділі Ніжинського краєзнавчого музею відкрилась міні-виставка авторських робіт у техніці канзаші Світлани Царенко

Світлана Царенко

Від учорашнього дня, 15 серпня, у художньому відділі Ніжинського краєзнавчого музею відкрилась міні-виставка авторських робіт у техніці канзаші Світлани Царенко.

Молода ніжинська майстриня почала займатися цим видом мистецтва не так давно, усього 2 роки. Але краса та різноманітність її творінь відразу привертає увагу та надихає на власну творчість.

Канзаші (або в більш правильній транскрипції “кандзасі”) - вид філігранного мистецтва, що прийшло із Японії.

Раніше слово “канзаші” мало значення традиційної національної японської зачіски.

Зараз «кандзасі» називають ще й техніку виготовлення квітів із складених клаптиків тканини, яка традиційно називається цумамі кандзасі, а також так називають самі квіти й вироби, що зроблені на основі такої техніки. Традиційно навчання професійних майстрів на батьківщині цього виду мистецтва триває від п'яти до десяти років. Тим не менш, техніка складання пелюсток стала популярним хобі, завдяки появі навчальної літератури, уроків, і наборів для майстрування із таких джерел як Музей Цумамі Канзасі у Шінджюку.

Світлані Царенко лише 28 років, але технікою канзаші вона гарно ознайомлена. За словами дівчини, у цьому її надихнула її 6-річна донька, яка хворіє на ДЦП.

“Я ніколи творчою особистістю не була, але раптом захотілось творити,-зізналась мені Світлана Царенко,- хтось почав робити, я дивилась, спостерігала, аж поки сама не запалилась цією справою та не почала щось створювати. Сама потім із задоволенням купувала матеріали”.

Після того, як батьки помітили незвичайне захоплення Світлани, мама подарувала дівчині перший творчий набір, що викликало неабияку радість у дівчини. Після перших успішних спроб майстриня почала потроху працювати на замовлення. Її роботи помітили в Центрі реабілітації дітей в Чернігові, де лікувалась її донька, та почали замовляти.

“Спочатку все почалось з елементарних бантиків, гумових стрічок. Потім перейшла на прикраси до Великодня, на новорічні іграшки, на різноманітні магнітики на холодильник.

Зараз замовлень надходить небагато, бо жити стає важче, але все ж таки потроху працюю. У мене є навіть довідка, що маю право продавати вироби.”

Як зізналася мені Світлана, її роботи знайомі дарують іноземцям за кордоном. Нещодавно вироби замовили родичі з Ізраїлю, з'явився навіть спонсор із Великобританії, який допомагає і матеріально.

Зараз дівчина плідно майструє в українському стилі, уяви вистачає. Тож сподіватимемося, що творчі доробки Світлани Царенко ще довго захоплюватимуть поціновувачів прекрасного та принесуть жінці та місту світову славу.

Публікуємо фото робіт Світлани з музею та фото, які майстриня сама виклала в соціальних мережах.

Світлана Царенко