У Ніжині провели П’ятий всеукраїнський польовий семінар

14 червня в Ніжині пройшов П’ятий всеукраїнський польовий семінар «Історична реконструкція – стародавній Ніжин», що був присвячений світлій пам'яті одного з найбільш активних організаторів археологічних досліджень міста, учасника та натхненника попередніх семінарів, ніжинського активіста Михайла Булигіна.

«Це в нас п’ятий семінар, але, на жаль, він має таку місію, що був присвячений пам’яті нашого шанованого друга Михайла Булигіна, якого нещодавно не стало. Михайло, мабуть, зробив те, чого ми не змогли зробити до цього. Він вивів археологію на новий щабель, примусив нас зробити досить багато речей, які ми до цього не робили і, мабуть, без нього не зробили б. Можна по різному оцінювати його долю в археології Ніжина, називати це, але факт є факт – завдяки його ідеям з минулого року ми почали досліджувати підземні приміщення, завдяки його праці в нас з’явилися кошти. Цей перелік можна продовжувати незкінченно. Він би дуже хотів, щоб місто розвивалось, ставало кращим, тому ми намагатимемось і далі це робити, продовжувати його справу»,- зазначив керівник Ніжинської й Новгород-Сіверської археологічних експедицій, доцент кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин НДУ імені М.Гоголя Іван Кедун.

 

Цього року учасниками семінару стало більше 50-ти фахівців ледь чи не з усієї України. Найбільш представницькими були делегації з Києва, Чернігова, Полтави. Семінар тривав майже 10 годин та включав виїзні засідання на території розкопок, аудиторне спілкування та неформальне спілкування під час перерв на каву та обід. 

Реклама:

На початку польового семінару ректор НДУ імені М.Гоголя Олександр Самойленко побажав всім учасникам міцного здоров'я, творчої наснаги, нових яскравих відкриттів на благо розвитку міста.

Далі черга виступати надійшла учасникам наукової конференції. Результатами своїх досліджень поділилися доктор історичних наук, член-кореспондент НАН України Олександр Моця; докторант кафедри історії та археології України Інституту історії, етнології та правознавства імені О. Лазаревського Олена Черненко; доктор історичних наук, професор НДУ імені М.Гоголя Євген Луняк; доцент кафедри історії та археології України Інституту історії, етнології та правознавства імені О. Лазаревського Олена Веремейчик та інші.

 

Загальний інтерес під час семінару викликали дві доповіді ніжинських дослідників - Олександра Морозова, директора бібліотеки НДУ імені М. Гоголя, завідувача Музею рідкісної книги, та Сергія Зозулі, старшого наукового співробітника відділу історичного пам’яткознавства, керівника Північно-Східного регіонального відділення Центру пам’яткознавства НАН України та УТОПІК, що були присвячені проблемі локалізації оборонних споруд Ніжина ХVІІ–ХVІІІ ст. за картографічними й топографічними даними. 

Директор Ніжинського краєзнавчого музею імені І.Спаського Геннадій Дудченко повідомив про те, що планується створення окремого відділу Краєзнавчого музею - музею археології. Також Геннадій Дудченко порушив проблему функціонування історико-архітектурного заповідника, який “завис в повітрі та стоїть для декого не на часі”, та попросив в учасників семінару допомогти зрушити справу з мертвої точки. На думку директора Краєзнавчого музею, історико-архітектурний заповідник - той інструмент, який дозволяє зберегти історичну й культурну спадщину, яку народ плекає на багато поколінь вперед. 

Іван Кедун виступив із коротким звітом того, що було зроблено археологами протягом року, проаналізував яскраві знахідки та досягнення, поділився й майбутніми планами. Так, ніжинські дослідники провели розчистку підземних приміщень та плавно перейшли до розкопок на території Покровської церкви, пошуків дати заснування древнього Ніжина. Беззаперечним фактом, на думку Івана Кедуна, є те, що в центрі Ніжина знаходилося поселення, яке як мінімум датується XII століттям. 

 

Результатом розкопок, що продовжуються і досі, є величезна колекція знахідок - приблизно 200 індивідуальних (не рахуючи кераміку, якої налічується близько 1000 фрагментів). Після цього археологи планують перейти до музеїфікації знахідок, передавши експозицію до музею. У подальшому є ідея створити щось подібне до скансена - етнографічного комплексу, музею під відкритим небом.

 

Після плідної бесіди учасники конференції вирушили на обід, аби в неофіційній атмосфері обговорити подальші плани майбутніх досліджень.