Завантаження ...
banner

Вчителька, спортсменка і модель!

Чи не кожні півроку ніжинка Лідія Поляк привозить до рідного міста високі спортивні нагороди. Друзі та знайомі жартують, мовляв, без Ліди не відбувається жодний спортивний захід

Чи не кожні півроку ніжинка Лідія Поляк привозить до рідного міста високі спортивні нагороди. Друзі та знайомі жартують, мовляв, без Ліди не відбувається жодний спортивний захід. Для цього активна жінка не шкодує ні сил, ні ресурсів, адже спорт для неї давно став дуже важливим у житті. 

Цікаво, що на всеукраїнських змаганнях, де Лідія Поляк постійна учасниця, її суперники навіть не здогадуються, що конкурують зі звичайною вчителькою з міста над Остром.

«Спасибі мамі за очі, а тату - за спорт»

Лідію Поляк можна зустріти ранком у приватному секторі Ніжина. Вона бігає або їздить на велосипеді. Кожен день починає з пробіжки чи з кількох кілометрів на двоколісному коні. Щоправда, поки на вулиці весняна сльота, надто не побігаєш, не поїздиш. Доводиться робити розминку вдома, бо найближчий стадіон далеченько. А продовжує вже на роботі - жінка викладає фізкультуру у міській школі №4. Привчив до активного способу життя вчительку-спортсменку тато, колишній міліціонер.

- Змалку по хаті ходила, розправивши плечі, тримаючи осанку, - розповідає пані Лідія. - Батько постійно контролював, та я й сама вчилася, дивлячись на його міцну статуру. їм тоді у міліції потрібно було здавати нормативи, тому, я люблю жартома казати - спасибі мамі за очі, а тату - за спорт. Потім цю батькову естафету перебрав фаховий наставник, відомий тренер з легкої атлетики Юрій Спиридонов.

Семикласницею Лідія пройшла відбір до його секції. Він тоді викладав у Ніжинському агроінституті, а там була чимала спортивна база зі всім найпотрібнішим, аби полюбити секційні заняття. Завдяки тренеру юна легкоатлетка пізнала й смак перших спортивних перемог. Нині Юрій Спиридонов працює у Чехії.

Лідія Поляк - багатопрофільна вчителька. Окрім фізкультури, викладає географію та біологію. Має понад двадцять років педагогічного стажу. Освіту здобувала спершу в Ніжинському університеті, потім - у чернігівському, де закінчила магістратуру з фізичної культури. Природнича спеціальність доповнює фізкультурну, бо, за словами Лідії, без розуміння особливостей людського тіла - взагалі ніякої діяльності живого організму, спортом захоплюватися дуже важко.

«Мої здобутки -це моя робота»

Нагода поспілкуватися з Лідією Поляк випала майже одразу після її чергової перемоги. На початку березня жінка виборола два срібла на чемпіонаті України з легкої атлетики за участі більш ніж двох сотень спортсменів. Учителька з Ніжина, яка представляла Чернігівщину, стала другою у двох забігах на 60 і 400 метрів.

- Без постійного руху вже не уявляю себе і своє життя. Доки матиму сили і натхнення -змагатимуся, аби не поступатися своїм учням, надихатиму їх. І тут немає нічого дивного, що вчителька фізкультури їздить на змагання. Адже фізкультурник - це латентний (прихований) спортсмен, - каже пані Лідія. - Як я можу розповідати про нормативи, коли сама буду хекати, як той пес, присівши 10 разів. Учні можуть попросити показати, як правильно виконувати ту чи іншу вправу, і вчитель не має їм відмовити. Мої здобутки - це моя робота!

Жити спортом і перемагати - задоволення не з дешевих. Адже тренування й підготовка потребують чималих витрат. Лідія Поляк ні в кого милостиню не просить, хоч і отримує тільки зарплату педагога.

- Чи чули хоч одного спортсмена, який би жалівся?! Є серед них такі, що у старезних спортзалах тренуються й досягають висот. Нині все дорого, але безцінні саме ось ті миттєвості! Відірвавшись на якийсь час від родини, роботи, подолавши сотні кілометрів, аби пробігти 400 метрів, метнути диск чи поспілкуватися на спортивні теми, - продовжує жінка.

Чим захоплюється вчителька-спортсменка у вільний час від уроків, тренувань і змагань?

- Домашнім господарством, люблю читати, - посміхається ніжинка. - Та все ж, не назвіть мене фанатом: частенько - у спортзалі. Це - і ліки, й саморозвиток...

А ще мама двох синочків Лідія Поляк, коли випадає нагода, волонтерує. Вона активна учасниця волонтерської групи «Солдатські страви», що робить овочеві заготовки для бійців. Також активно долучається до всеукраїнської акції зі збору пластикових кришечок для виготовлення протезів. У цьому вчительці залюбки допомагає її клас.

Нещодавно у рамках арт-платформи «Грані жіночності», що вперше відбулася в Ніжині напередодні жіночого свята, Лідія Поляк разом з іншими містянками стала моделлю нової колекції ніжинського дизайнера Євгенії Липовецької «Палітра мрій».