Завантаження ...
banner

У Володимирі-Волинському відкрили меморіальну дошку ніжинцю Олексію Шепелюку

20-го квітня в пункті постійної дислокації 14-ої окремої механізованої бригади оперативного командування “Захід” урочисто відкрили меморіальні дошки військовослужбовцям 51-ої окремої механізованої бригади: Василю Спасьонову та Олексію Шепелюку

20-го квітня в пункті постійної дислокації 14-ої окремої механізованої бригади оперативного командування “Захід” урочисто відкрили меморіальні дошки військовослужбовцям 51-ої окремої механізованої бригади: начальнику протиповітряної оборони підполковнику Василю Спасьонову та командиру зенітної батареї майору Олексію Шепелюку. 

Герої загинули в боях за Україну в 2014-му році. Фото з прощання з Олексієм Шепелюком  можна переглянути за посиланням

Довідково:

Народився Олексій Шепелюк 19 травня 1977 року в Ніжині. 

Після закінчення середньої школи майбутній офіцер вступив до Харківського військового університету.

Здобувши вищу освіту, з 1998 року проходив військову службу в 51-й механізованій бригаді, яка базувалась у Володимирі-Волинському, останньою посадою офіцера стала посада командира зенітно-ракетної батареї зенітного ракетного-артилерійського дивізіону.

Під час військової служби на Волині проживав у Нововолинську. Разом із іншими бійцями бригади брав участь у відсічі збройній агресії Росії.

Підрозділ майора Олексія Шепелюка брав участь у боях під Іловайськом. Після здобуття Іловайська Олексій Шепелюк дістав завдання увійти до групи підсилення підрозділів Збройних сил на передовій. Група зенітників прибула на передову в розташування батальйонної групи, але саме у цей час через кордон перейшли озброєні підрозділи російських військ, які відразу ж відкрили вогонь на ураження по українських військових. Підрозділи українських військ швидко опинились у оточенні, а їхня бойова техніка була виведена з ладу. За цих умов Олексій Шепелюк разом із іншим офіцером — командиром зенітно-ракетного дивізіону Олексієм Кондесюком прийняв рішення — щоб не потрапити в полон, піти на прорив оточення. Але під час виходу з оточення підрозділ українських військ потрапив у засідку. Більшість групи прориву дістала важкі поранення, у тому числі й командир підрозділу Олексій Кондесюк.

Олексій Шепелюк спробував урятувати бойового побратима, але при наближенні до свого товариша сам дістав важкі поранення. Офіцерів оточила група з 12 російських десантників.
Не бажаючи здаватись у полон, українські офіцери підірвали себе гранатами разом із путінськими вояками.

Оскільки тіло Олексія Шепелюка не було знайдено, тривалий час він вважався зниклим безвісти.

Полеглий герой був похований як невідомий у Дніпропетровську, і лише 13 липня 2015 року Олексій Шепелюк був ідентифікований за аналізом ДНК.

Після ідентифікації Олексія Шепелюка полеглий воїн був урочисто перепохований у Ніжині у Всіхсвятському соборі 18 липня 2015 року. Удома в Олексія Шепелюка залишились батьки, дружина та п'ятеро дітей.

22 вересня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).