"Не малюю про війну, це боляче": історія Марини Петелько з Ніжина, котра малює вугіллям

За словами Марини, малювати вугіллям досить цікаво та незвично. Вона малює близько семи років, нову техніку малювання вирішила освоїти місяць тому. Дівчина навчалася малювати самостійно. Рік тому почала займатися професійно та вступила до Ніжинської станції юних техніків. Там відвідує заняття з малювання двічі на тиждень.

Марина навчається у Ніжинській гімназії №10. Найбільше вона любить слухати музику та малювати. Каже, найчастіше її роботи з'являються після того, як знімає навушники. Останні роботи — про героїв з мультфільмів, серед яких Аліса з Країни Чудес.

"Я почала малювати десь у 6-7 років, точно вже не пам'ятаю. Я любила малювати будинки, природу. Я не пам'ятаю точно, яким був перший мій малюнок, але це була точно природа. Люди, які бачать мої малюнки, часто можуть здивуватися. Малюнків у мене дуже багато, мені важко сказати скільки їх".

Малює Марина зазвичай олівцями, рідше краскою. Місяць тому вирішила освоїти ще одну техніку — малювання вугіллям.

"Малювати вугіллям цікаво і незвично. Мені захотілося спробувати щось нове. Малювати вугіллям мені запропонувала вчителька. Вугіллям малюють по-іншому, ніж олівцем. Потрібно правильно розтирати. Я не скажу, що це складніше, просто там техніка інша. Вперше вугіллям я намалювала пейзаж", — розповіла Марина Петелько.

Техніка малювання вугіллям виникла приблизно у XV столітті, розповіла керівниця гуртка "Технічний дизайн" з Ніжина Альона Пасечніченко. З її слів, вугілля у малюванні не так часто використовують.

"Ще первісні люди малювали вугіллям. Більше ескізи вугіллям малюють. В основному малюють маслом та акрілем, вугіллям малюють, але рідко. Є вугілля пресоване, є такий олівець. Олівцем малювати легше, бо не вимазуються руки. Я не скажу, що ця техніка рідкісна, але у Ніжині я не бачила, щоб хтось малював вугіллям. Здебільшого малюють вугіллям студенти в університеті. Техніка дуже цікава, бо розтирається пальчиком. Є ще така гумка-клячка, якою можна вибілювати деякі місця у малюнку".

Свої роботи у соціальні мережі Марина викладає рідко. Каже, малює здебільшого для себе та рідних. У родині, окрім Марини, ніхто не малює. Свої роботи часто дарує батькам.

"Я не малюю про війну, це боляче. Я стараюсь малювати щось позитивне. Коли йшли бойові дії на Чернігівщині, я не часто малювала. Але коли малювала, це мене дуже заспокоювало", — розповіла Марина.

У майбутньому дівчина мріє свої роботи презентувати на різних конкурсах.

"Я поки участі у конкурсах ніде не брала, бо я «самоучка», я недавно почала професійно займатися. Я коли малюю, потрібно щоб була тиша. Я включаю музику і просто малюю. Я тоді відчуваю спокій та радість", — каже Марина.

Ілюстрації: Марина Петелько