24 Квітня 2015
2406
800 заарештованих і пізніше вбитих діячів вірменської інтелігенції в одному лише Стамбулі. Саме таким було 24 квітня 1915 року. Ця дата сьогодні є Днем пам’яті жертв геноциду вірмен в Османській імперії.
800 заарештованих і пізніше вбитих діячів вірменської інтелігенції в одному лише Стамбулі. Саме таким було 24 квітня 1915 року. Ця дата сьогодні є Днем пам’яті жертв геноциду вірмен в Османській імперії.
Вірмени є одним з найдавніших народів світу, вже 2200 років тому у них була власна могутня країна – Велика Вірменія. Вірмени першими на державному рівні прийняли християнство – ще в 301 році, а через 150 років на вірменську мову була перекладена Біблія. Але все минає, і так само минула могутність їхнього народу.
Візантійці, перси, араби, турки неодноразово завойовували землі вірмен, а сучасна Вірменія займає лише невелику частину своєї етнічної території.
На початок XIX століття православні вірмени Османської імперії вважались другорядними неповноправними жителями, навіть не могли бути свідками в суді. Мусульмани Туреччини у всіх нещастях весь час звинувачували іновірців-вірмен, неодноразово влаштовували гоніння проти них які часто переростали у масові вбивства:в 1894-1896 роках було вбито близько 90 тисяч, розорено і пограбовано – близько 550 тисяч вірмен, розграбовано близько 2500 вірменських сіл і містечок.
Але найбільших масштабів переслідування вірмен досягли в 1915-1923 роках. В січні 1915 турецька армія, значну частину якої складали саме вірмени, була розбита російськими військами під Сарикамишем. Енвер-паша, один з лідерів молодотурок і військовий міністр, звинуватив у поразці саме вірмен і заявив, що настав час депортувати їх зі східних областей Туреччини. Відразу було роззброєно близько 100 тисяч вірмен, які служили в армії, а самим військовослужбовцям, як свідчили очевидці, перерізали горло, або ж ще живими закопували в землю.
24 квітня була заарештована, депортована і згодом вбита вірменська еліта Стамбулу.
30 травня турецький меджліс затвердив «Закон про депортації» після чого почалися масові арешти, депортації та вбивства вірмен по всій Османській імперії. В середині травня 1915 року в місті Хинис і його околицях було вбито 18 тисяч жителів, а в червні-липні депортовано з міста Ерзерума і вбито 50-60 тисяч. Ще близько 150 тисяч було вбито в таборах навколо пустелі Дер Зор в Сирії.
24 квітня була заарештована, депортована і згодом вбита вірменська еліта Стамбулу.
30 травня турецький меджліс затвердив «Закон про депортації» після чого почалися масові арешти, депортації та вбивства вірмен по всій Османській імперії. В середині травня 1915 року в місті Хинис і його околицях було вбито 18 тисяч жителів, а в червні-липні депортовано з міста Ерзерума і вбито 50-60 тисяч. Ще близько 150 тисяч було вбито в таборах навколо пустелі Дер Зор в Сирії.
Останки жертв різанини у вірменському селі в долині Муш
Турецький уряд не обмежувався лише вбивствами, знищувалися будь-які сліди вірменської культури: храми підривались, кладовища розорювались під поля, вірменські села чи квартали в містах перейменовувалися і заселялися курдами чи турками.
В 1914 році в Туреччині існувало бл. 200 вірменських монастирів і понад 1600 церков, а на 1974 рік в більш-менш придатному стані залишилось 197 церков, у руїнах були 252.
Турецький уряд намагався приховати інформацію про вбивства, але біженці, які втікали з країни, поширювали інформацію про терор в країні. Вірменський католикос закликав Італію та США втрутитися і зупинити вбивства. Союзні країни публічно засудили знущання та жахливі вбивства, але в умовах війни нічого не змогли вдіяти для того щоб її зупинити.
Вбивства вірмен в Туреччині тривали до 1923 року. В них загинуло, за різними даними від 500 тисяч до 1,5 мільйони вірмен. І це при тому, що в 1914 році, напередодні геноциду їх проживало 1 845 450 осіб.
Фактично вся вірменська діаспора в світі поза межами Вірменії та Туреччини є нащадками тих вірмен, які свого часу врятувалися від геноциду 1915 року.
