Уряд планує підвищення мінімальної зарплати на 50 гривень на наступний рік, оскільки в законі про держбюджет закладено підвищення мінімальної зарплати до 6500 гривень з 1 грудня 2021 року.
Мінімальна середньозважена заробітна плата у 2022 році зросте на 8,4% до 6550 гривень.
Такі дані містить Прогноз економічного і соціального розвитку України на 2022−2024 роки, схвалений Кабінетом міністрів 31 травня 2021 року, передає РБК-Україна.
Як вказано у прогнозі, уряд планує підвищення мінімальної зарплати на 50 гривень на наступний рік, оскільки в законі про держбюджет закладено підвищення мінімальної зарплати до 6500 гривень з 1 грудня 2021 року.
Згідно з документом, у 2021 році середньозважена мінімальна зарплата зросте на 25,5% до 6042 гривень.
У подальшому заплановане зростання мінімалки на 9,6% до 7176 гривень у 2023 році та на 6,8% до 7665 гривень у 2024 році.
Таблиця: Мінекономіки
«Процеси зростання попиту на ринку праці в умовах обмеженої пропозиції стимулюватимуть підвищення вартості праці, тобто підвищення заробітної плати. Також рухати вгору винагороду за працю буде і соціальна політика Уряду, спрямована на продовження підвищення державних соціальних стандартів та гарантій (прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати з урахуванням реальних можливостей економіки, але не нижче індексу споживчих цін, а також підвищення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки)», — сказано в прогнозі.
Як наслідок, середньомісячна заробітна плата зростатиме як у номінальному, так і у реальному вимірі, у т.ч. з урахуванням згасання інфляційних процесів в економіці:
- у номінальному вимірі з 15 258 гривень у 2022 році до 19 063 гривень у 2024 році;
- у реальному впродовж 2022−2024 років заробітна плата зростатиме у середньому на 5,4% щорічно (у 2022 році – на 4,4%, у 2023 році – на 6,1%, у 2024 році – на 5,6%).
Графік: Мінекономіки
Політика Уряду у сфері зайнятості зосереджуватиметься на стимулюванні розвитку підприємництва та самозайнятості, забезпеченні створення гідних умов праці та детінізації відносин у сфері зайнятості населення, розвитку системи професійної (професійно-технічної) освіти та забезпеченні створення умов для професійного навчання впродовж життя, забезпеченні розвитку інклюзивного ринку праці, сприянні зайнятості молоді, забезпеченні реалізації ефективної державної політики у сфері трудової міграції, тощо.
