Це одне з головних свят у християнстві, в основі якого – народження у плоті Ісуса Христа від Діви Марії. Як саме його відзначають українці - далі у матеріалі.
Історія свята
Праведний Йосип та його вагітна дружина Марія вирушили з Назарету до Вифлеєму. Коли подружжя прибуло до міста, Марії настав час народити.
У гостьових будинках дорогою не знайшлося жодних вільних місць, тож Йосип та Марія пішли до печери, яка слугувала хлівом для худоби. Залишивши Марію саму, Йосип пішов шукати повитуху, коли ж повернувся, то Марія народила сина.
За біблійними переказами, печера була наповнена дивним світлом, а в ній сиділа Марія та тримала немовля біля грудей.
Ангел повідомив про народження Месії пастухів й вони прийшли вклонитися Синові Божому, який лежав у яслах в печері. А у небі засяяла Вифлеємська зірка – вона світила у небі та вказувала шлях тим волхвам, які слідували побачити Христа та вклонитися йому.
Після народження Ісуса сталася одна з найтрагічніших подій — вбиття немовлят за наказом царя Ірода, який почув про народження Месії та злякався за свою владу. Він наказав умертвити всіх вифлеємських немовлят до двох років. Але божественним провидінням Ісуса було врятовано — Марія та Йосип вирушили до Єгипту, де й залишалося аж до смерті Ірода. Потім родина повернулася до Назарета.
Коли святкують Різдво
Свято на честь народження Сина Божого було встановлено у IV столітті, коли було вирішено відокремити свято Різдва від Хрещення (6 січня), яке називали Богоявленням. Різдво Христове відзначали 25 грудня – ця дата згадується у стародавніх текстах. Святкування Різдва затвердив папа римський Юлій І.
45 року до нашої ери за указом Юлія Цезаря на зміну римському календарю прийшов Юліанський. Свій початок він бере 1 січня, триває 365,25 дня – на 11 хвилин довше за сонячний рік. Тому кожен четвертий рік за цим календарем є високосним та триває на добу довше. Починаючи з IV століття нашої ери по XVI століття Різдво святкували 25 грудня католики та православні. Однак у 1582 році Папа Григорій XIII запровадив нову систему числення, щоб скоротити розрив між календарним та астрономічним роком. Після запровадження григоріанського календаря з'явилася різниця днями між старим та новим стилем. Православне Різдво почали відзначати 7 січня, що відповідає 25 грудня за юліанським календарем.
Що заведено робити на Різдво
Віряни відвідують храми та беруть участь у святкових богослужіннях. Цього дня заведено проявляти милосердя та подавати милостиню нужденним.
У молитвах потрібно просити Бога про милість, поблажливість та прихильність. У храмі парафіяни запалюють свічки біля ікон та моляться за здоров'я близьких.
Прийшовши з ранкової служби, необхідно запалити свічку в будинку, встановивши її перед іконостасом.
Тільки після молитви заведено сідати за святковий стіл, виходити з посту, який тривав 40 днів. Різдво вважається сімейним святом, коли всі родичі збираються за великим столом та спілкуються.
7 січня треба відвідувати ринки та магазини – великі покупки допоможуть придбати грошовий добробут та достаток наступного року.
Домашня робота та рукоділля цього дня не заборонені.
Коляда
Споконвіку цього дня українці бажали один одному щастя, здоров'я, довгих літ та статків. Діти та молодь ходили по хатах та з піснями й різноманітними театральними сценками поздоровляли господарів дому та їхніх дітей.
Молодь та діти виготовляли восьмикутну зірку, одягали маски кози та ведмедя. Одяг обирали святковий.
Вважалося, чим більше дітей завітає до хати, тим щедрішим для її господарів буде новий рік.
Які заборони 7 січня
- Здавна вважалося, що це свято треба провести у спокої та благих справах.
- Заборонялося сваритися та вживати лайливі висловлювання.
- Негативні думки цього дня можуть стати життєвою установкою та зумовлять програму невдач наступного року.
- Не можна залишати на столі порожню тарілку – до бідності.
- На Різдво треба відмовитися від одягу темних кольорів.
- Заборонено відзначати Різдво алкоголем та шумними посиденьками.
- Також не можна поминати померлих та відвідувати цвинтарі.
- За віруваннями, цього дня не можна позичати гроші – ризикуєте провести весь рік у грошових боргах.
- Заборонені й ворожіння – негативна енергія забирає у предків шанс на порятунок душі.
Прикмети 7 січня
- У ніч із 6 на 7 січня ясне небо та безвітряна погода – до врожаю в полях.
- Сніг вранці обіцяє удачу, багатство та родючість цього року.
- Відлига на Різдво – поганий урожай.
- Завірюха та хуртовини обіцяють багатий урожай пшениці та вдалий сезон для пасічника.
- Яскраві зорі в небі на Різдво — добрий знак.
- Сонячна погода – багатий сезон на гриби та ягоди
