Варто відзначити, дата проведення свята була обрана не випадково — саме 13 лютого 1946 року вперше вийшло в ефір "Радіо ООН", станція якого розташовувалася в штаб-квартирі Організації Об'єднаних Націй, повідомляє Ділова мова.
За словами засновників свята, воно має не лише віддати належне радіо як засобу зв'язку, але і послужити зміцненню співпраці між всіма, хто має до нього відношення, а також сприяти як міжнародним ЗМІ, так і місцевим радіостанціям в розширенні доступу до інформації та сприянні свободі вираження думок і гендерної рівності на радіохвилях, адже в епоху цифрових технологій радіо продовжує залишатися засобом зв'язку і спілкування для найбільшої аудиторії у світі.
Основна тема Всесвітнього дня радіо у 2020 році – «Радіо та різноманіття», повідомляє сайт Нацради з питань телебачення і радіомовлення. Цього року організація закликає радіостанції підтримати різноманіття як у своїх редакціях, так і в ефірі.
У рамках основної тематики визначено три підтеми:
- просування плюралізму на радіо;
- сприяння представленості в редакціях команд, до складу яких входять представники різних суспільних груп;
- просування різноманітного редакційного матеріалу та програм, які відображають різноманітність аудиторії.
Скільки свят в радіо
Всесвітній День радіо, що відзначається з ініціативи міжнародної організації ЮНЕСКО щорічно 13-го лютого, не єдине свято, день, присвячений цьому чудовому і яскравому винаходу, але від цього не менш бажаний і затребуваний в самому широкому сенсі цього слова, повідомляє Ділова мова. Важливість і значення радіо як засобу, для зміцнення і розвитку міжнародного співробітництва, активного сприяння щодо вільного доступу до інформації, особливо в епоху цифрових технологій - найактуальніша тема для всього суспільства.
Нагадаємо, що і раніше, за даними проєкту DilovaMova.com, в наших національних календарях вже були присутні свята і пам’ятні дні, присвячені увазі до даної тематики. Ще з часів кінця Другої світової війни в СРСР «День радіо» був прийнятий Постановою Ради Народних Комісарів СРСР і став відзначатися щороку 7-го травня.
Після великих перетворень 90-х років і здобуття суверенітету новими пострадянськими державами, ця традиція не зникла і навіть отримала свіжий подих. Так, наприклад, в незалежній Україні, віддаючи данину поваги до працівників цієї галузі, в 1994-му році було встановлено професійне свято «День працівників радіо, телебачення та зв’язку України», що відзначається по всій Україні 16-го листопада.
Ми полюбляємо радіо та «Всесвітній день радіоаматора» відзначається щорічно 18-го квітня. Радіомовлення, як і телебачення стало на стільки різнобічним і широким явищем, що навіть деякі його напрямки були відзначені особливим міжнародним визнанням і пошаною, наприклад «Всесвітній день дитячого телебачення і радіомовлення», започаткований в 1994-му році з ініціативи ЮНІСЕФ, Дитячого фонду при ООН, відзначається 8-го грудня.
Сьогодні, у Всесвітній День радіо, ми приєднуємося до привітань на адресу всіх, хто будує цей важливий і необхідний фундамент наших людських взаємин, на адресу всіх у кого в душі знайшовся відгук і розуміння до цього унікального явища, на адресу всіх, хто слухає радіо! Гарного Вам настрою і удачі! Будемо святкувати!
Кому ми маємо дякувати за радіо
Донині точно назвати ім'я того, кому ми зобов'язані святом World Radio Day, не можна, продовжує 112.ua.
Справа в тому, що на титул винахідника радіо претендують росіянин Олександр Попов, італієць Гульєльмо Марконі, серб Нікола Тесла, німець Генріх Герц і британець Олівер Лодж. І кожен з них гідний першості, хоча б виходячи з хронології їхніх відкриттів.
У 1887 році професор фізики Технічного університету в Карлсруе Генріх Герц відкрив електромагнітні хвилі, що поширюються зі швидкістю світла, провів і описав досліди по їх передачі на відстань без проводів за допомогою створених ним генератора і резонатора, але від подальших досліджень відмовився, посилаючись на те, що це абсолютно марно.
У 1893 році серб Нікола Тесла, котрий до того часу працював у США, в ході досліджень атмосферної електрики винайшов заземлену мачтову антену, а згодом успішно експериментував з передавачами і приймачами власної конструкції.
У 1894 році Олівер Лодж в Оксфордському університеті продемонстрував передачу радіосигналу з однієї будівлі в іншу на відстань 40 м, але для практичного застосування апаратуру слід було удосконалити, чим вчений надалі займатися не став.
У тому ж році конструюванням радіопередавачів і приймачів зайнявся інженер з Болоньї Гульєльмо Марконі і через два роки, у 1896-му, запатентував свій винахід і публічно продемонстрував, передавши при цьому цілий текст на відстань до 3 км.
В 1897 році, коли Марконі вже був відомий всьому світу як першовідкривач радіо, про свої роботи з радіопередавачами і приймачами повідомив російський вчений Олександр Попов.
За його словами, він раніше за італійця випробував їх, передавши при цьому два слова на відстань 60 м, але через режим секретності у військово-морському відомстві, де на той час працював, він не міг заявити про відкриття.
Так, перша публічна демонстрація передавача і приймача Попова відбулася 18 грудня 1897 року, патент він оформив лише в 1901 році.
Напевно, зараз правильним буде вважати, що ідея створення радіо витала в повітрі, а великі уми світу мислили паралельно і кожен з них зробив свій внесок у відкриття.
Кіно про радіо
Сьогодні в світі налічується немало фільмів про радіо, що мають наукову і розважальну цінність. У свято для поліпшення настрою можна рекомендувати звернути свою увагу на одну з останніх картин. Головний герой цієї комедії — відомий нью-йоркський радіожурналіст Френк Бонневіль, який присвятив своє життя розкопуванню сенсацій і найсвіжіших новин для своїх слухачів. Йому допомагає вірний звукорежисер Єн Фінч. Тандем відправляють у відрядження в Еквадор, де назрівають народні хвилювання і масовий бунт, щоб він передавав найсвіжішу інформацію з перших рук. Але чоловіки не хочуть ризикувати життям і вирішуються на геніальну аферу — вести репортажі з сусіднього від радіостанції будинку в Нью-Йорку. Це призводить до несподіваного повороту.
13 лютого сталась низка важливих історичних подій:
1895 — брати Луї й Огюст Люм'єр створюють перший кінопроектор
1942 — розпочався примусовий вивіз українського населення з окупованих територій на працю до Німеччини
1945 — авіація союзників практично повністю зруйнувала Дрезден
1949 — в Еквадорі, після загальної паніки, що виникла через трансляцію «Війни світів» Герберта
Веллса, натовп спалив радіостанцію
1956 — в Антарктиді відкрито першу радянську наукову станцію «Мирний»
1959 — у продаж надійшли перші ляльки Барбі
1960 — відбулося перше випробування французької атомної бомби в Сахарі
1975 — Кіпр розділено на дві частини, турецьку і грецьку.
13 лютого народились:
1766 — Томас Мальтус, англійський економіст («Есе про принципи населення»)
1769 — Іван Крилов, російський байкар («Ворона та Лисиця», «Лебідь, Щука і Рак»)
1873 — Федір Шаляпін, російський оперний співак (бас)
1884 — Наталія Полонська-Василенко, український історик;
1903 — Жорж Сіменон, французький письменник, метр детективного жанру (серія детективів про комісара
Мегре)
1909 — Віктор Іванов, український кінорежисер, зняв стрічку «За двома зайцями»
1933 — Лев Перфілов, український актор («Як коваль щастя шукав», «Чудо в краю
забуття»)
1950 — Пітер Ґебріел, англійський музикант, екс-лідер групи Genesis.
