Китайський лідер Сі Цзіньпін 20 березня прибув до Москви для зустрічі з Володимиром Путіним. Літак з очільником КНР приземлився у московському аеропорту "Внуково" близько 11 години за київським часом. Офіційні заходи розпочнуться після 14 години. На тлі зростання занепокоєння через можливі поставки Китаєм зброї для Росії та оприлюднення Пекіном "мирного плану" для завершення російсько-української війни, до перемовин президентів Китаю та РФ прикуто пильну увагу всього світу. Більше - у матеріалі
Досягнуті Путіним і Сі Цзіньпінем домовленості можуть бути важливими для України. Про що можуть говорити два очільники держав та чого чекати від зустрічі Україні, розбирався OBOZREVATEL.
Візит Сі Цзіньпіна у РФ: які заяви звучали напередодні зустрічі з Путіним
Перед візитом китайського лідера у столицю держави-агресорки деякі західні ЗМІ, зокрема Wall Street Journal, повідомляли, що з Москви Сі Цзіньпін може відвідати декілька країн Європи та начебто збирається провести у режимі онлайн розмову з президентом України Володимиром Зеленським. Формально перша розмова президентів Китаю та України після початку повномасштабного російського вторгнення приурочена до 30-річчя дипломатичних відносин між Києвом та Пекіном.
Тим часом російський диктатор Путін на переговори з китайським колегою покладає великі надії, він заявляв, що візит Сі Цзіньпіна "продемонструє всьому світу міцні російсько-китайські зв'язки" та "стане головною політичною подією року у двосторонніх відносинах".
А напередодні прильоту президента Китаю від імені російського диктатора у китайській газеті Женьмінь жибао" було опубліковано статтю, головним меседжем якої стала теза, що РФ, мовляв, готова до мирних переговорів, які Путін назвав "дипломатичним вирішенням кризи".
Вже традиційно у відсутності переговорів він звинуватив Україну.
"Ультимативні вимоги на адресу Росії щодо України говорять лише про відірваність від реалій та незацікавленість у пошуку виходу із ситуації", – написав диктатор.
Також Путін у цій статті розмірковував про розвиток російсько-китайських відносин та перехід до "довірчої фази".
"Саме російсько-китайські відносини сьогодні фактично виступають наріжним каменем регіональної, та й глобальної стабільності, стимулюють економічне зростання, служать гарантом позитивного порядку денного в міжнародних справах", – повідомив Путін.
Свою статтю перед візитом до Москви видав і Сі Цзіньпін. Як і Путін, він розмірковував про партнерство Китаю та РФ і не оминув питання війни Росії проти України.
За словами лідера Китаю, китайсько-російські відносини "динамічно розвиваються і вступають у нову епоху".
"Раціональний вихід з "української кризи" і шлях до міцного миру знайдуться, якщо всі "продовжуватимуть діалог у рівноправному, розсудливому та прагматичному ключі", – зазначив Сі Цзіньпін.
Заявляючи про неупередженість КНР, він назвав агресивну та неспровоковану війну Росії проти України "українською кризою".
"Китай на основі самої суті того, що відбувається, незмінно займає об'єктивну і неупереджену позицію, докладає активних зусиль до сприяння примиренню та мирним переговорам. Озвучена мною низка думок слугує основоположним принципом Китаю під час українського врегулювання. Йдеться, зокрема, про необхідність дотримуватися цілей і принципів, поважати резонні заклопотаності всіх держав у галузі безпеки, підтримувати всі зусилля, спрямовані на мирне врегулювання української кризи, та забезпечувати стабільність глобальних ланцюжків виробництва та постачання", – написав Сі Цзіньпін у статті.
Він додав, що майбутній візит до Москви спрямований на зміцнення дружби, співробітництва та миру.
Чи підтримає Китай російську агресію
Після початку повномасштабного вторгненння РФ в Україну вперше президенти Китаю та РФ зустрілися у вересні 2022 року на полях саміту Шанхайської організації співробітництва. Тоді багато хто у світі чекав, що Китай публічно заявить свою позицію щодо агресії РФ. Однак сподівання виявилися марними. Публічних критичних заяв Сі Цзіньпін на адресу Путіна тоді не робив. Ба більше: він заявив, що Китай готовий "разом із Росією взяти на себе роль великих держав і відігравати керівну роль, щоб привнести стабільність та позитивну енергію у світ".
Другий контакт, 30 грудня 2022 року, проходив по відеозв'язку. Тоді, як відомо з публічних заяв щодо розмови, Путін просив про поглиблення співпраці армій Росії та Китаю, Сі Цзіньпін засвідчував готовність до глобальної співпраці.
Натомість комунікація Китаю з Україною за рік повномасштабної війни обмежувалася рівнем контактів між міністрами закордонних справ обох країн, Ван І та Дмитра Кулеби.
Нині ж, переконаний китаєзнавець Юрій Пойта, який поділився своїми міркуваннями з ВВС, лідер Китаю показово ігноруватиме критику через зустріч з російським диктатором. Токсичність Путіна Сі Цзіньпіна не лякає взагалі.
"Цей візит буде важливим, тому що геополітично цей час складний як для Росії, так і для Китаю. Попри токсичний характер контактів з Путіним, бачимо, що китайський лідер цього не боїться. Раніше було дистанціювання від Росії і війни, і зараз його стає все менше. Приїзд до Росії демонструє, що Китай нечутливий до погіршення іміджу в державах, які не підтримують війну", – вважає експерт.
Він прогнозує, що президенти Китаю та РФ, зокрема, обговорюватимуть роботу логістичних центрів з ремонту військової техніки Росії в Китаї, надання інших типів військово-технічної допомоги. Однак не виключено, що публічно заяв щодо підсумків переговорів озвучено не буде.
Головна консультантка Національного інституту стратегічних досліджень Аліна Гриценко вважає, що візит буде церемоніальним без якихось гучних рішень, хоча певні домовленості в сфері оборони та військово-технічного співробітництва можливі.
"Китаю важливо продемонструвати Росії те, що вони залишаються партнерами, що вони не по один бік барикад, але мають дружні відносини", – переконана вона.
Приїзд Сі Цзіньпіна до Москви важливий для РФ, зокрема, у пропагандистських цілях. Китай росіяни подаватимуть як свого могутнього союзника.
"Росіяни будуть просувати його на внутрішню аудиторію і казати: подивіться, Сі Цзіньпін приїхав, в нас, мовляв, не тільки Іран та КНДР друзі, але є могутній Китай. Варто сприймати це як пропаганду, роботу на внутрішню аудиторію", – відзначає Гриценко.
Пойта ж прогнозує: як би не проходила зустріч, яких би домовленостей не досягли Китай з Росією за її підсумками – позитивних для України новин цей візит не принесе. А Сі Цзіньпін не закликатиме Росію припинити війну проти України.
Це випливає, зокрема, і з оприлюдненого МЗС у роковини повномасштабного вторгнення РФ в Україну "мирного плану". У своїх 12 пунктах китайці примудрилися викласти положення, частина з яких є на користь Україні, а частина – грають на руку агресору.
В інтересах України, наприклад, пропозиції Китаю щодо продовження зернового коридору, запобігання використання ядерної зброї.
Натомість деякі пункти для нашої держави є неприйнятними.
Так, Китай висуває пропозицію щодо "запобігання менталітету Холодної війни", що має здійснюватися шляхом нерозширення військових блоків. Відтак, Китай наполягає, що Україна не може вступити до НАТО, що стало би потужним безпековим фактором для нашої держави.
Водночас, декларуючи повагу до цілісності й суверенітету держав, зокрема, й України, Китай не закликає Росію вивести свої війська з території нашої держави і пропонує "припинити військові дії", фіксуючи таким чином окупацію частини нашої держави.
І навіть декларуючи необхідність запезпечення безпеки атомних станцій, Пекін ані словом не згадує про те, що саме російські війська нині окупували найбільшу в Європі Запорізьку АЕС, вимог вивести окупантів звідти китайці не висувають.
Загалом, з точки зору Китаю, завершення війни Росії проти України має базуватися на таких принципах:
– повага суверенітету всіх країн,
– відмова від "менталітету холодної війни",
– припинення військових дій,
– відновлення мирних переговорів,
– вирішення гуманітарної кризи,
– захист цивільного населення і військовополонених,
– забезпечення безпеки атомних електростанцій,
– зменшення стратегічних ризиків,
– сприяння експорту зерна,
– припинення "односторонніх санкцій",
–підтримка стабільності промислових ланцюгів і ланцюгів поставок
– сприяння післявоєнному відновленню.
Справа в тому, що свій "мирний план" Пекін складав, виходячи зі своєї глобальної мети – підірвати позиції США на євразійському континенті.
"Глобальною метою Китаю лишається підрив позицій Заходу, витіснення США з азійського та європейського регіону, для цього лунають заклики щодо стратегічної автономії Європи від США. І Китай зацікавлений у перемозі Росії в Україні, бо це сприятиме поширенню в країнах ЄС дискурсу, що американці кинули Україну, значить вони ненадійні партнери і для ЄС", – вважає Пойта.
На його думку, інтереси Китаю та Росії щодо підриву позицій США і правил світопорядку збігаються. Однак Пекін переклав на Москву брудну роботу.
"Територіальна цілісність країн не має викликати сумнівів, каже Китай, але це китайський партнер Росія захоплює території, називає їх історичними, змушує інші країни приймати статус-кво, вона підриває принцип непорушності кордонів і змушує інші країни толерувати воєнні злочини", – зазначає експерт.
Чи надасть Китай Росії зброю
Вже з місяць питання можливого постачання китайської зброї Росії для продовження агресії викликає гостре занепокоєння у західних партнерів України.
Так, про те, що Китай розглядає таку можливість, 25 лютого заявляв президент США Джо Байден, який додав, що Штати готові дати рішучу відповідь Пекіну, якщо поставки летальних озброєнь у Росію таки відбудуться.
За кілька днів потому директор ЦРУ Вільям Бернс заявив, що у світі немає жодного лідера, який би так уважно спостерігав за війною, як Сі Цзіньпін. Проте в Пекіні ще не ухвалили рішення про поставку озброєнь.
"Ми впевнені, що китайське керівництво розглядає можливість надання (Росії. – Ред.) летальної зброї. Ми не бачимо, що остаточне рішення вже ухвалене, і не бачимо доказів фактичних постачань летального озброєння", – зазначав тоді Бернс.
Втім, у тому, що Китаю вигідно почати підтримувати Росію поставками зброї, ризикуючи отримати санкційну відповідь, Аліна Гриценко сумнівається.
"Китай ніяких бонусів від цього не отримає, лише санкції. Якщо Китай весь рік не постачав Росії озброєння, то навіщо їм це зараз робити? Це вже не виправить ситуацію для Росії", – переконана вона.
Експертка також вважає, що питання Криму для Китаю не має жодного значення. Пекін зацікавлений лише у тому, аби в РФ зберігався антизахідний режим. Якщо для цього треба буде усунути Путіна чи повернути Україні всі окуповані території, Китай проти цього не заперечуватиме.
"Китай врешті визнає українські кордони, не визнає анексію Криму. Китай влаштує ситуація, за якої російський режим буде функціонувати, але без Путіна, просто важливо, щоб це був антизахідний режим", – зазначила Гриценко.
Натомість Пойта вважає, що ризик передачі Китаєм Росії озброєнь нині зростає. Поставки зброї чи її компонентів Пекін цілком може проводити через треті країни або через приватні компанії, які держава не контролює. А співпраця між китайскими компаніями, які співпрацюють з РФ, триває попри накладені США санкції.
Зокрема, під санкціями Штатів перебувають десятки компаній, які постачали РФ американські товари для систем спостереження, які використовують росіяни, надавали супутникові знімки приватній військовій компанії "Вагнер", постачали компоненти для виробництва іранських дронів-камікадзе та організовували схеми тіньового бізнесу для іранських компаній.
Що може принести Україні розмова Сі Цзіньпіна та Володимира Зеленського
13 березня видання Wall Street Journal з посиланням на джерела повідомило, що Сі Цзіньпін начебто готовий провести телефонну розмову з Володимиром Зеленським, ймовірно вже після візиту до Москви.
У Білому домі виданню повідомили, що США закликають Сі Цзіньпіна прямо від Зеленського почути українську точку зору.
Однак експерти особливих результатів від цієї розмови не очікують.
"Я не думаю, що онлайн-бесіда з президентом Зеленським до чогось приведе, але якщо хоч якась комунікація з Китаєм відбувається, то це вже добре", – вважає Аліна Гриценко.
Вона переконана, що Україні слід спробувати змінити переконання Китаю в тому, що наша держава є другорядною та залежною.
"Вони вважають, що наше політичне керівництво позбавлене політичної волі і ми не можемо мати власну зовнішню політику. Саме тому важливо комунікувати, важливо довести свою точку зору, що ми є незалежною державою, ми є ідеологічними союзниками Заходу і належимо до нього, відчуваємо свою приналежність до ЄС і НАТО. І з нашої точки зору спротив Росії логічний. Не треба відштовхувати Китай остаточно", - відзначає експертка.
Схожої думки дотримується й Юрій Пойта. Він зазначає, що ключовою перешкодою для того, аби розмова президентів Китаю й України була результативною, є відсутність поваги Пекіну до суб'єктності умовно невеликих з точки зору Китаю держав.
"Китайська влада вважає, що Україна не має бути місцем для протистояння, але має бути містком для співробітництва. Що таке місток? Це позбавлення суб'єктності. Це буферна зона, зона впливу. Китай - країна, яка поважає зони впливу, сама намагається їх встановити, а суб'єктність малих країн вони не поважають взагалі", –– пояснює він.
Як Україні вибудовувати відносини з Китаєм
Китай сприймає Україну як державу, підконтрольну його стратегічному супротивнику, США. Відтак у Пекіні навряд чи готові дослухатися до позиції України. І там навряд чи готові до реального нейтралітету, в якому зацікавлений Київ.
"Справжнього нейтралітету Китай дотримуватися не буде, бо Росія йому потрібна як молодший партнер, як бензоколонка, ресурсна база, держава, куди можна завести бізнес, бо є вакуум після виходу західних компаній", – констатує Аліна Гриценко.
Однак Україні слід докладати зусиль для підтримки комунікації з Пекіном, аби не провокувати ще більше зближення Китаю з РФ.
"Нам треба визначити: чим Китай нам є корисним, де є червоні лінії, які ми не можемо переступати щодо Китаю. Так там є проблеми з правами людини, цензурою, і нам не обов'язково погоджуватися з китайською політикою щодо уйгурів чи Гонконгу, але достатньо дотримуватися "політики одного Китаю", не залучатися до підтримки Тайваню, щоб Китай не почав підтримувати більше Росію щодо Криму", – зазначила Гриценко.
Вона нагадала, що Китай у своїй пропозиції щодо розв'язання "кризи" висловив готовність брати участь у повоєнній відбудові України, а в березні 2023 року надав 200 тисяч євро на ядерну безпеку України через МАГАТЕ.
"Нам важливо зрозуміти, чим Китай може бути корисним з огляду на те, що Пекін висловив готовність надавати інвестиції і допомогу в повоєнній відбудові. Після закінчення війни побачимо, в яких сферах можна Китай залучити – нам треба розуміти, що ми маємо союзників, це західні держави, але ми не маємо повністю йти у фарватері Заходу, треба думати і про відносини зі Сходом", -– переконана експертка.
А ось Юрій Пойта прогнозує, що участь Китаю у проєктах з повоєнної відбудови України відштовхне від нашої держави західних партнерів, які нині надають нам допомоги на мільярди доларів і цим захищають нашу націю від знищення.
"Це буде викликом принаймні для частини держав Європи і США. Я вважаю, що вони просто не будуть виділяти грошей на відновлення України, якщо Китай буде в цьому брати участь", – зазначив експерт.
Водночас він скептично ставиться до китайської допомоги, адже вважає, що Пекін Україна цікавить лише з точки зору використання сільськогосподарських можливостей, родовищ корисних копалин та транзитних маршрутів до Європи. Створювати на українських територіях високотехнологічні підприємства Китай явно не зацікавлений.
Як і у посиленні України як незалежної суверенної держави.
"Китаю було б дуже зручно, якби Україна програла у війні, стала чимось на кшталт Білорусі. Вони б просто сказали багатостраждальному українському народові, що західні сили і провокаційна західна політика привела Україну до цих руїн, це все зробили американці, але ми готові вам простягнути руку допомоги і привести вашу країну до процвітання", – зазначив Пойта.
Він також підкреслив, що візит Сі Цзіньпіна до Москви може відбуватись в умовах, коли Китай збільшує ставки і риторика щодо США загострилася.
"Україні потрібно проводити чітку політику щодо Китаю – якщо нас щось не влаштовує, треба про це чітко казати. Якщо демонструється слабкість, Китай йде далі, за методом "нарізання салямі". Китай бачить, що Україна боїться навіть заявити про те, що у Пекіні допомагають росіянам. Можливо, українська стратегія щодо Китаю виправдана в умовах війни, але я б хотів чіткішої стратегії після року бойових дій, щоб на чорне казали чорне", – твердить експерт.
Нагадаємо, раніше у Білому домі заявили, що Росія і Китай хочуть порушити світовий порядок, укладений після Другої світової війни. За словами офіційного представника Ради національної безпеки США Джона Кірбі, США уважно стежитимуть за тим, що вийде із "широко розрекламованих зустрічей" між президентом Китаю Сі Цзіньпіном та російським диктатором Володимиром Путіним цього тижня в Москві.
Він додав, що Китай та РФ останнім часом значно розширили співпрацю.
Кірбі також повідомив, що у Білому домі критикують "мирний план", який Пекін запропонував для закінчення війни в Україні., адже Вашингтон "сумнівається в намірах Китаю, коли справа доходить до питань війни".
