Вранці 7 жовтня держава Ізраїль зазнала масштабної ракетної атаки, після чого бойовики палестинського терористичного угруповання ХАМАС почали операцію із вторгнення в ізраїльські міста сухопутними силами. Як було зазначено в матеріалах наших експертів, напад був спланований на 50-ту річницю війни Судного дня і виявився повною несподіванкою для військово-політичного керівництва Ізраїлю.
Ситуація залишається дуже динамічною – палестинські терористи захопили багато заручників з-поміж ізраїльських військових та мирних мешканців. На думку керівництва ХАМАС, це має дати змогу шантажувати опонента та змусити його до виконання певних умов, головною з яких може бути ультиматум про визнання незалежності Палестинської автономії. Попри це, керівництво Ізраїлю вже ухвалило рішення про мобілізацію та проведення масштабної військової операції у відповідь. Тому необхідно проаналізувати основні причини того, що відбувається, та з’ясувати геополітичних гравців, які доклали серйозних зусиль до ескалації цього конфлікту.
ХАМАС своїм нападом успішно зриває угоду з нормалізації відносин між Ізраїлем та Саудівською Аравією
Якщо залишити осторонь одвічні нездоланні суперечності між Ізраїлем і Палестиною та арабським світом загалом, то однією з головних причин тактичного характеру можна визначити таке. Річ у тім, що останніми місяцями Сполучені Штати Америки активно намагаються нормалізувати відносини між Ізраїлем, Саудівською Аравією та іншими мусульманськими державами, серед яких Оман та Марокко (для останнього Ізраїль визнав суверенітет над Західною Сахарою).
Ці дипломатичні процеси були вельми непублічними, але могли суттєво змінити баланс на Близькому Сході. За повідомленнями Reuters, готувались плани з укладення Саудівською Аравією військового пакту з вимогою до США захищати цю країну в обмін на встановлення дипломатичних зв’язків з Ізраїлем. Тому розв’язання ХАМАС війни проти Ізраїлю є дуже успішною спробою зірвати ці домовленості, адже союзники палестинців, терористична група "Хезболла" вже заявила, що "це буде послання всім арабським країнам, які намагаються нормалізувати відносини з Ізраїлем".
Атака на Ізраїль завадить планам знизити світові ціни на нафту
Окрім ймовірного військового альянсу саудитів із США, який мав би зменшити вплив Ірану в регіоні, майбутнє зближення двох країн мало на меті й економічні ініціативи. Як писало американське видання The Wall Street Journal, Саудівська Аравія готова була збільшити видобуток нафти, щоб суттєво обвалити світову ціну на нафту. Абсолютно очевидно, що це було б сильним ударом по економіках Росії та Ірану, які серйозно залежать від експорту власної нафти. Вже можна констатувати, що нормалізація відносин Ізраїлю із частиною арабських країн, на жаль, успішно зірване діями ХАМАС.
ЦАХАЛ здатен перемогти противника, але проблема в ізраїльських заручниках
Можна спрогнозувати, що "Хезболла" також може долучитися до нападу на Ізраїль з території Лівану, однак найближчим часом ЦАХАЛ (Армія оборони Ізраїлю) має забезпечити повне розгортання і завдання масштабних ударів по всіх позиціях і силах противника, а також повернути під свій контроль всі захоплені території. Крім того, ймовірно, що Іран також стане ціллю ізраїльських військових ударів, що абсолютно логічно, зважаючи на те, що ХАМАС є проксі-силами гібридної війни Ірану проти Ізраїлю. Лише доля ізраїльських заручників буде суттєвою перешкодою в реалізації операції у відповідь з боку уряду Беньяміна Нетаньягу.
Іран та Росія – головні бенефіціари нової війни на Близькому Сході
Єдиний логічний висновок: терористична атака ХАМАС на Ізраїль була інспірована, розроблена та забезпечена спільними зусиллями диктаторських режимів Росії та Ірану, адже момент вимагав застосування найбільш радикальних методів для зриву угод між Ізраїлем, США та Саудівською Аравією. Крім того, Росія розраховує на відвернення уваги від війни в Україні та суттєве зменшення військової допомоги Заходу нашій країні. Тому потрібно знову нагадати західним керівникам, що диктаторські режими (чи то Росія, Іран, Північна Корея, чи Сирія або Палестина) завжди прагнуть об’єднатись для того, щоб постійно атакувати їхні країни та їхніх громадян, посіяти хаос у системі міжнародних відносин та легітимізуватися через війни та територіальні загарбання.
Саме недолуга політика Заходу дозволила у XXI столітті вирости таким режимам, як путінський, що вже майже два роки веде криваву війну в центрі Європі. Тому є ще час для Заходу нарешті серйозно згуртуватись і розглянути плани воєнного знищення терористичних угруповань та державних режимів, які за ними стоять (передовсім в Ірані та Росії).
