Батько двох дітей із Жмеринки, 38-річний В’ячеслав Стражець, десять років працював інженером на залізниці. Згодом став далекобійником — за кермом вантажівки транспортував товари Європою. Перед повномасштабним вторгненням саме готував візу за кордон, але не судилося. На другий день великої війни чоловік, за плечима якого не було військової підготовки, добровольцем пішов до військкомату, щоб захистити свою країну від ворога.
— Навіть якби я був за кордоном, я б одразу повернувся, — каже Стражець. — Я ще у перший день повномасштабного вторгнення збирався у військкомат, та дружина не пускала, забрала ключі від машини. Але я наступного дня поїхав туди велосипедом. Вистояв чергу, пройшов комісію, прийняли на службу. Я не мав військового досвіду, не брав участі в АТО. Відчував, що не виконав свій обов’язок, тому без сумнівів йшов захищати Батьківщину.
Перші два місяці В’ячеслав служив у роті місцевої оборони. Згодом приєднався до 38-го Окремого стрілецького батальйону «Ангели Вінниччини». З 17 квітня 2022 року воював на Донбасі. Наприкінці травня 2022 року під час мінометного обстрілу під Авдіївкою отримав важке поранення, коли надавав допомогу побратиму. Праву руку захиснику ампутували, ліву вдалося зберегти.
«Дружина паяла, а син допомагав»
Втрата правої руки не зламала ветерана війни — ще в госпіталі жмеринчанин подав заявку для участі у грантовому конкурсі Міністерства у справах ветеранів, і виграв його. Інженер за фахом вирішив виготовляти дрони.
— Я отримав важке поранення під час бою, — згадує В’ячеслав Стражець. — Зрозумів, що без правої руки працювати на минулій роботі я вже не зможу. На другий день в лікарні почав думати, чим буду займатися. Перше, що спало на думку — робити саперні лопатки, бо мені їх не вистачало на фронті. Коли познайомився з дронами, то зрозумів, що вони — як конструктор, їх можна збирати під свої задачі. Знання здобув легко, завдяки інтернету, бо інформації чимало. Поки я лежав у лікарні, купив комплектуючі. Вони прийшли поштою одночасно з моїм поверненням додому.
Під час тривалого лікування Вʼячеслав пройшов всі можливі курси з виробництва безпілотників. Допомогли фізика, комп’ютерні і технічні науки, які ще зі школи приваблювали нашого захисника. Невдовзі почав збирати свої перші дрони. Так у ветерана війни зʼявився власний бізнес. Чоловік навчив пілотування свого сина, а сам зумів освоїти управління БПЛА з симулятора.
— Спочатку я сам паяти не міг, бо важко тримати паяльник у лівій руці, — каже чоловік.— Дружина паяла, а син допомагав. Так ми зібрали перший безпілотник. У кілька пар рук робота йде швидше: один квадрокоптер можна зробити за години дві-три. Головне, щоб всі деталі були в наявності. Перший вдалий політ здійснили якраз на мій день народження. Літає у мене син, йому 14 років, бо сам я не можу. Купили пульт для керування дронами, окуляри, замовив компʼютер і 3D-принтер для друку комплектуючих .
Дрони-камікадзе типу «Джміль»
Зараз військовий програмує і власноруч збирає агро-дрони для обприскування, дрони-камікадзе типу «Джміль». «Джмелі» ефективні в роботі на фронті. Ці безпілотники здатні нести вагу до 1,5 кг і рухаються зі швидкістю 100 км/год. Їхньою перевагою є відносно низька собівартість і легкість у використанні.
— Агрофірми цікавляться також нашими дронами, але поки вони в напрацюванні, бо потрібні спеціальні комплектуючі, — каже захисник. — Дрони — це очі і руки людини, які виконують важку і небезпечну роботу набагато швидше і безпечніше. Їх також можна застосувати для розмінування територій.
Жмеринчанин зареєстрував свій бізнес, створив нові робочі місця, залучив до роботи інших побратимів. Ветеран війни запрошує до співпраці волонтерів, представників влади та військових. Він готовий допомогти, навчити і виготовити на замовлення, головне — щоб його безпілотники приносили користь і змогли врятувати життя тих, хто обороняє країну.
— Це війна не така, як була колись, яку показували у старих фільмах, — наголошує В'ячеслав Стражець. — Наше завдання тепер — за допомогою сучасних технологій знищити ворога, і при цьому зберегти життя наших хлопців. У цьому найкраще допомагають дрони. Вони можуть виконувати складні бойові завдання на відстані. Краще втратити дрон, але зберегти життя наших захисників.
Фото: Ветеран війни В'ячеслав Стражець з дронами власного виробництва.
Фото: Аліни Шкварко
