У Гімалаях уже майже 60 років залишається нерозв’язаною одна з найнебезпечніших історій часів холодної війни — портативний ядерний генератор ЦРУ, який зник під час секретної операції у 1965 році.
Про це повідомляє The New York Times.
За даними видання, у 1965 році ЦРУ разом з індійськими партнерами провело надсекретну операцію на горі Нанда Деві. Група американських та індійських альпіністів мала встановити портативний ядерний генератор для живлення шпигунської апаратури, яка відстежувала б китайські військові та ядерні об’єкти.
Місія завершилася провалом через раптову сильну бурю. Команда була змушена терміново відступити, залишивши обладнання на льодовику. Серед покинутого спорядження був ядерний генератор SNAP-19C вагою близько 50 фунтів, який містив плутоній-238 і плутоній-239. Пристрій так і не вдалося знайти — рух льодовиків, лавини та зміна рельєфу зробили його точне місце розташування практично недосяжним.
Генератор мав забезпечувати роботу апаратури для прослуховування та спостереження за китайськими ракетними й ядерними випробуваннями. Як зазначає The New York Times, ідея операції виникла не в розвідувальних штабах, а під час неформальної розмови між генералом ВПС США Кертісом ЛіМеєм та фотографом National Geographic і досвідченим альпіністом Баррі Бішопом.
Спочатку США розглядали іншу вершину — Канченджанґу, однак зрештою зупинилися на Нанда Деві через її близькість до кордону з Китаєм. Індія брала участь у місії, хоча керівник експедиції М.С. Кохлі відкрито сумнівався в безпеці такого плану.
Після втрати генератора проводилися численні пошукові операції з використанням радіаційних датчиків і спеціального обладнання, однак жодна з них не дала результатів. Інформація про операцію залишалася засекреченою десятиліттями, а лише наприкінці 1970-х років журналісти змогли частково відновити хронологію подій, що викликало хвилю обурення в Індії.
Екологи й сьогодні застерігають про потенційні ризики. Плутоній є надзвичайно токсичною та канцерогенною речовиною, а танення льодовиків може теоретично призвести до потрапляння радіоактивних матеріалів у водні системи, що живлять річку Ґанг, від якої залежать сотні мільйонів людей. Окреме занепокоєння викликає і можливість використання цього матеріалу для створення так званої «брудної бомби».
