Зараз онлайн шопинг є невід’ємною частиною нашого життя.
Власне, багато хто взагалі не уявляє, як можна існувати без інтернет-магазинів, віртуальних сервісів замовлення та доставки чого завгодно: від продуктів та приготовленої у ресторанах їжі до лікарських засобів, одягу, побутової та комп’ютерної техніки — зрештою, купити в мережі можна все. Були б гроші та бажання (саме у такій послідовності). Насправді, подібний стан речей передрікало багато експертів ще задовго до теперішнього часу, коли можна взагалі не виходити з дому та замовляти необхідні для повноцінного життя товари у всесвітній мережі.
Наприклад, у цьому матеріалі, який було опубліковано ще у 2015 році, йдеться про зростання популярності віртуального шопінгу. Звичайно, за ці роки багато що змінилося, рівень сервісу та можливості значно зросли. Але факт залишається фактом: про тріумфальний шлях такого способу придбання товарів та замовлення послуг здогадувалися багато хто. І навіть ще раніше, коли Інтернет тільки робив перші кроки по планеті.
Пандемія коронавірусу як каталізатор розвитку
Звичайно, карантинні обмеження суттєво пришвидшили розвиток онлайн шопінгу, і не тільки у нашій країні. Взагалі деякі рітейлери зі світовим ім’ям (наприклад, бренд Zara) вижили лише завдяки інтернет-продажам. Бо переважна більшість магазинів було закрито через пандемію коронавірусу. Це могло призвести до банкрутства навіть такого гіганта роздрібної торгівлі, як Zara, через відсутність прибутків. Але виручив відкритий поспіхом інтернет-магазин. Загальні продажі по всьому світі в онлайні тоді навіть трохи перевершили минулорічні офлайнові показникі. А як вплинув карантин на українську онлайн-торгівлю можна прочитати за посиланням. Взагалі ситуація з наземною торгівлею тоді була просто катастрофічною. Держава навіть розробила програму допомоги деяким категоріям підприємців. Наприклад, уряд встановив матеріальну допомогу дітям ФОПів на спрощеній системі оподаткування 1 та 2 груп, які були змушені припинити діяльність через карантинні обмеження. Про це можна докладніше дізнатися тут. Та для онлайн шопінгу то були часи злету. Фактично останні скептики зрозуміли, що за бізнесом в Інтернеті майбутнє. Недарма та ж згадувана Zara активно почала вкладати гроші у розвиток інтернет-магазинів, орієнтованих на різні регіональні споживацькі аудиторії. Але випробування карантином — це одне. А війною — зовсім інше.
Онлайн торгівля як взаємопов’язана з іншими сегментами економіки сфера діяльності — коли добре, то всім; якщо погано, то “хворіємо” також разом
З початком війни стало очевидно, що продажі через Інтернет так саме відчувають пульс подій у країні, як і наземні торгові точки. Проблеми у Розетки та інших маркетплейсів чітко показали, що сам по собі бізнес в Інтернеті, пов’язаний з торгівлею конкретними реальними товарами, залежить від стану логістики, своєчасності постачання, складських запасів та виробництва, тобто повністю наземних категорій. Не дивно, що найменше під час війни постраждала ІТ-сфера, де виробляються та продаються віртуальні продукти. Умовно кажучи, якій сенс замовляти двері, якщо фабрику з їх виробництва та склади з товарними запасами розбомбив ворог? Чи як здійснити покупку, якщо доступу до Інтернету немає через відсутність електрики внаслідок ворожих атак?
Війна показала, що онлайн “життя” — це лише зручна та сучасна надбудова, яка міцно “тримається на плаву” тільки у тісній співпраці з офлайновою складовою (крім окремих специфічних сегментів бізнесу). Тому вихід один — завершити війну перемогою над ворогом та відбудовувати постраждалу економіку. Хоча онлайн торгівля навіть під час воєнного стану продемонструвала стійкість до життя та не припинила свого існування. Так що далі обов'язково буде.