“Ніколи не знаєш, де знайдеш, де втратиш” – ця приказка стане найкращим епіграфом для нашої статті. Ми розповімо вам про те, як найцінніші експонати, які десятками років валялися на запилених горищах і в сирих підвалах, раптом знаходять нове життя на аукціонах, роблячи своїх власників казково багатими.
«Побиття немовлят» Рубенса
Картину, виявляється, втратити найлегше. Адже більшість митців не веде нащадкам спеціального обліку своїх творів і навіть іноді не підписує полотна. А буває так, що майстер, ще не ставши знаменитим, розплачується картиною за їжу, ночівлю чи іншу послугу. І припадає пилом шедевр десятки, а то й сотні років у темному кутку якогось скромного особнячка, поки раптом не з’ясовується…
Саме така, зважаючи на все, історія трапилася з картиною «Побиття немовлят» Рубенса. 200 років згорнуте в трубку полотно припадало пилом у коморі торговця з Ліхтенштейну. Тільки в 1920 році господарі, вирішивши очистити будинок від непотребу, продали за безцінь все скупнику антикваріату, що накопичилося.
Антиквар виявився професіоналом і одразу визнав пензель майстра. У результаті картину було продано з аукціону за 49 мільйонів фунтів стерлінгів!
Най-най... марка
12-річний шотландський підліток Вернон Воган копався в старих речах, що зберігалися на батьківському горищі, відшукуючи щось, чим можна здивувати однокласників. І він знайшов там таке, що здивувалися навіть дорослі.
Це був лист його прадіда, надісланий у 1856 році з британських колоній у Південній Америці. Але цінність виявилася не в самому листі, а в наклеєній на конверті марці.
Ця марка, яка називається «Одноцентова маджента», вважається найрідкіснішою маркою у світі. 1980 року її продали з аукціону за 935 тисяч доларів.
Історія шести старих стільців
Стільці, як у випадку з Остапом Бендером і Кисою Вороб'яніновим, свого часу хвилювали уяву і реальних осіб. Щоправда, тут знайшлися відмінності: шуканих стільців виявилося не дванадцять, а всього шість, і жодних цінностей під їхньою оббивкою не було. Цінними виявилися самі стільці.
А ось, власне, історія. У 1997 році в Парижі якась мадам Лакур продала старикові шість лакованих стільців, які довгий час припадали пилом в її підвалі. Старик виявився не промахом, провів експертизу і з'ясував, що ці старі потягані меблі - робота легендарного дизайнера початку XX століття Ейлін Грей. В результаті 2005 року стільці розійшлися на аукціоні поштучно за ціною від 1,1 до 1,7 мільйона євро за кожен!
Зірка Голівуду
Промозглою зимою 1955 року американський підліток Пітер Менгон, схвильований бажанням стати знаменитим режисером або, на крайній край, оператором, чатував біля готелю одну досить відому кінозірку. Ціль у Пітера була скромною: зняти своєю купленою на заощаджені гроші камерою хоча б півхвилини з життя екранної красуні.
Незабаром кінодіва поставилася до продроглого наскрізь молодого папараці більш ніж лояльно. Вона навіть дозволила йому супроводжувати себе у поході магазинами. Декілька годин Пітер не випускав з рук камери, детально знімаючи, як зірка приміряє капелюшки, розмовляє з продавцями і розплачується з касирами. Прощаючись, красуня послала щасливчику прямо до об'єктиву повітряний поцілунок.
Через 40 з лишком років коробку з плівкою виявив на горищі молодший брат Менгона. А в листопаді 2003 року рідкісні кадри, які розповідають про те, як Мерилін Монро ходить магазинами, були викуплені у Менгона за 120 тисяч доларів.
Рукомийник самої маркізи
У 2003 році у Франції на горищі старовинного особняка господарі знайшли фарфоровий рукомийник в оправі із позолоченого срібла. Симпатичну, але в принципі нікчемну річ продали колекціонеру з Нью-Йорка за досить пристойною, як тоді всім здавалося, ціною – 11 тисяч доларів.
Але вже за місяць цей «нещасний» умивальник буквально «порвав» нью-йоркський аукціон, пішовши, зрештою, за астрономічну для побутового начиння суму - 1,8 мільйона доларів.
Виявилося, що це не просто тазик для миття, а подарунок, виготовлений в 1754 на замовлення короля Людовіка XV для його фаворитки маркізи де Помпадур.
«Бітлз» у валізі
Блошині ринки за кількістю цінних раритетів не поступаються горищам старовинних замків та особняків. Ось, наприклад, у липні 2004 року на одному з таких ринків в Австралії всього за 35 доларів була куплена валіза з будь-яким барахлом.
Але, порившись у валізі, покупець – 40-річний Фрейзер Клоктон – виявив у ньому ні більше ні менше, як рідкісні записи та фотографії групи «Бітлз». Експерти припустили, що ця колекція належала Мелу Евансу - звукооператору, який працював із бітлами. Еванс загинув 1976 року, яке архів зник. Так це чи ні, але австралійські раритети зараз розходяться аукціонами за дуже солідні, п'яти- і навіть шестизначні суми.
Прабабушкино от-кутюр
У 1914 році паризький кутюр'є Поль Пуаре з ентузіазмом вбирав свою дружину Деніз. Але шлюбний союз був недовгим - невдовзі Деніз подала на розлучення, а все вбрання від-кутюр запакувала в чемодан, очевидно, з метою повернути колишньому чоловікові. Але чи то пам'ять її підвела, чи знайшлися справи важливіші, принаймні, валіза залишилася стояти у колишньої дружини в коморі.
І лише у травні 2005 року вже правнучка Деніз - Софі, - розбираючи прабабусині вбрання, несподівано розбагатіла: за один лише плащ роботи Пуаре вона отримала 169 тисяч доларів.
Страдиварі в курнику
Та що там прабабусині валізи та дідусині горища! Звичайний курник може раптом виявитися сховищем безцінних скарбів.
У лютому 2006 року 68-річний селянин, мешканець Угорщини Імре Хорват, перевіряючи несучок на предмет свіжих яєць, ненароком підняв очі і виявив заховану в кроквах курника скрипку.
Будапештські оцінювачі сплеснули руками. Знахідка виявилася скрипкою Страдіварі вартістю щонайменше 100 тисяч доларів, що для угорського хлібороба було неймовірною сумою.
Секрет появи скрипки в курнику розкрився досить швидко. Хорват вважає, що інструмент сховав його батько перед тим, як піти на фронт. Але він загинув у 1943 році і забрав свою таємницю в могилу.
Дах для Караваджо
Почавши нашу статтю з картин, ними ж і закінчимо. У жовтні 2006 року в Генуї (Італія) робітники лагодили дах церкви святого Варфоломія. І виявили на горищі невелике полотно – лише 20х17 сантиметрів. Виявилося, це робота великого Мікеланджело Мерізі та Караваджо вартістю не менше 15 мільйонів доларів.
За матеріалами Інтернету підготувала Шахло Расулова
