За останні роки діти, батьки, вчителі вже встигли звикнути до дистанційної освіти. Проте питання адаптації школяра до такого формату навчання і досі на часі.
Як правильно підготувати дитину до “дистанційки” та максимально легко разом з нею пройти процес адаптації, розповіла директорка дистанційної школи Тетяна Серебрянська.
Кому потрібна “дистанційка”
За даними міністерства освіти у дистанційних школах сьогодні навчається близько 30% всіх українських учнів.
Такий формат навчання – хороший вибір для дітей, які виїхали за кордон або є ВПО та не мають можливості ходити до школи з якісним викладанням, живуть на прифронтовій чи прикордонній території, де є постійні обстріли, а школа не функціонує на постійній основі.
“Коли учні переходять на дистанційне навчання, їм дійсно потрібен час, щоб розібратися з електронною платформою та її опціями. Це треба зробити як дитині, так і батькам. На щастя, у сучасних дітей немає жодних проблем з гаджетами і вони часто розбираються з “новинкою” за лічені години та швидше, ніж батьки”, – говорить директорка.
Які труднощі можуть виникнути
Проблем, які дійсно можуть виникнути є дві. Перша – технічна. Потрібно мати не лише гаджет, а й доступ до мережі.
Друга проблема – організаційна. Учню треба навчитися планувати свій час, щоб використовувати його максимально ефективно.
На перших порах навчальний процес більш активно мають контролювати батьки, щоб допомогти дитині вловити навчальний ритм. Контроль здійснює й сама платформа, яка надсилає батькам підказки, пише, на що потрібно звернути увагу.
У МОН працюють над “офлайном”
Разом з тим, у Міністерстві освіти та науки України розробляють план щодо належних умов навчання у державних школах.
“В Україні онлайн-навчання триває вже три роки. Наше завдання, як Міністерства освіти та науки, забезпечити тим, хто готовий і хоче повернутися до стін школи, всі можливості для цього. Але безпекові умови передусім!
Не секрет, що є учні, які три роки тому прийшли до школи, але досі не сиділи за партами. Також це складно психологічно для підлітків, оскільки вони тривалий час живуть без спільноти однолітків. Тобто, не відбувається набуття важливих вмінь для дорослого життя та досвіду дружби, спілкування”, – каже міністр освіти Оксен Лісовий.
Як соціалізувати дітей на дистанційному навчанні
Керівники дистанційних шкіл кажуть, що питання соціалізації хвилює не тільки батьків та учнів, а й вчителів та всіх освітян.
“Як правильно вирішити проблему соціалізації у приватній дистанційній школі? До пандемії та війни ми практикували офлайн-зібрання. Возили дітей на цікаві виробництва, підприємства, влаштовували екскурсії, “живі” лекції. Наразі, щоб дитина не страждала від дефіциту спілкування у школі, ми радимо записати її до наших онлайн-гуртків по інтересах, де вона може спілкуватися з однолітками”, – радить Тетяна Серебрянська.
Позитивні сторони “дистанційки”
За словами директорки, це питання має й інший бік медалі – дистанційна форма навчання відкриває нові можливості соціалізації.
Учні дистанційних шкіл, управляючи своїм часом, мають змогу соціалізуватись більш якісно – це і офлайн активності як в рамках школи так і відвідування інших офлайн гуртків, де мають можливість спілкування за інтересами (танці, шахи, футбол, акторська майстерність та інше).
Також наші учні дуже активно спілкуються онлайн за допомогою месенджерів та відео-зв’язку зі своїми однокласниками по дистанційній школі. Взагалі, це покоління любить спілкуватись в чатах та соцмережах. Це теж певний досвід в новітніх умовах, коли весь світ живе онлайн.
“Також наші ментори на постійній основі збирають учнів на спеціальні онлайн-проєкти. Всі учні знають своїх однокласників, активно переписуються, знаходять друзів, зустрічаються офлайн. Таким чином, соціалізація проходить навіть при дистанційному форматі навчання, можливо, навіть більш якісно та сучасно”, – додала педагог.
