Абсолютно справедливий вислів «Усі наші проблеми родом із дитинства». І якщо бути обмежено відкритими, то з цілковитою впевненістю можна говорити про те, що батьки безпосередньо причетні до того, що їхні діти виросли неслухняними та невдячними.
Психологи виділяють кілька основних причин, через які дитина може вирости егоїстом, — розповідає Затишок.
1. Якщо дитині не вистачає ласки
Психологи вважають, дитячий егоїзм формується в сім’ї. Одна з його причин – відсутність уваги та любові до дитини з боку дорослих. Дитина в цей період копіює поведінку старших: їхні звички, манери, спосіб життя. Тепер батьки – головний приклад для наслідування. І їхній авторитет ніхто не може замінити. Якщо найближчі люди приділяють недостатньо уваги, критикують, не дай боже, застосовують фізичні покарання і водночас не демонструють достатньою мірою свою любов, це позначається на формуванні особистості в дорослому віці. Як то кажуть: «Що вклали, те й отримали». Щоб у дитини у свідомості сформувалася правильна модель сім’ї, то мати й тато мають правильно виконувати свої ролі. У дитинстві дитині необхідно відчувати захищеність і впевненість з боку рідних людей. А саме те, як батьки спілкуються між собою: чи є батько здобувачем і захисником, чи піклується мати про сім’ю. Ця роль стає звичкою, основною манерою поведінки в майбутньому.
Обов’язок батьків – оточувати любов’ю та увагою.
Малюкові важливо відчувати, що його люблять і приймають таким, яким він є. Необхідно забезпечити почуття турботи і безпеки, ваша дитина повинна знати, що в будь-якій ситуації у неї є підтримка дорослих.
У будь-якій ситуації залишайтеся чесними.
Якщо вас щось дратує – не накидайтеся з криками, спокійно розберіться в причинах роздратування.
2. Егоїстами стають від самотності
Цікавтеся тим, як ваша дитина провела день. Запитуйте не тільки, що нового вона дізналася, а й про справи її друзів.
Надмірна опіка батьків заважає дитині навчитися самостійно приймати рішення та нести відповідальність за них.
Зазвичай до гіперопіки схильні занадто тривожні батьки. І це є справді їхньою особистою проблемою, яка згодом позначається на розвитку дитини.
3. Коли батьки надмірно опікуються
Існує і зворотний бік медалі. Це ситуація, коли батьки занадто балують і все дозволяють. Дорослі намагаються задовольнити всі забаганки, намагаються створити найкраще дитинство, якого в них не було. Надмірно турботливі батьки постійно крутяться біля своєї дитини і стежать за кожною її дією, всіляко намагаються вберегти від усього, що може її якось засмутити. У результаті дитина зміцнюється в думці, що її особисті потреби мають стояти на першому місці. Наприклад, доходить навіть до такого, що батьки роблять домашнє завдання, яке забула виконати їхня дитина. Захищаючи від усіх неприємностей і проблем, ми вбиваємо в дитини самостійність. За такої моделі виховання малюк виростає абсолютно непідготовленим до життя та неслухняним егоїстом, адже він звик, що всі його бажання одразу ж виконуються.
Важливо: тривожність батьків змушує сумніватися дітей у самих собі. У голові в дитини виникають подібні думки: «Якщо батьки постійно піклуються про мене, значить, зі мною щось не так». Таким чином, тривога передається дитині. Згодом ці сумніви стають їхнім внутрішнім голосом і заважають досягати успіхів.
Головне завдання батьків – підтримувати свою дитину, іноді ухвалювати за неї рішення, які вона не може ухвалити самостійно через свій вік, але не робити все за неї.
Коли батьки надмірно суворі. Якщо батьки не дають дитині проявляти самостійність, не обтяжують її обов’язками – ймовірність виростити егоїстичну, інфантильну особистість дуже велика. У всіх консервативних сім’ях батьки нав’язують дітям моделі поведінки, яких дотримуються самі. Вони примушують дітей опановувати певні професії, не питаючи їхньої думки, благословляють тільки на ті вчинки, які їм подобаються, а часто й роблять за них вибір в особистому житті. Дотримуючись усе життя чужим парадом, людина не може бути щасливою. Багато дітей із таких родин одного дня вириваються з клітки і починають самостійне життя, в якому вже немає місця суворим зауваженням батька і матері. Розчаруванню батьків немає меж – як дитина посміла не послухатися їхньої мудрої поради і зробити по-своєму? Але кожна людина має право пройти той шлях, який обрала саме вона.
Не з’ясовуйте стосунки при дитині. Це руйнує відчуття стабільності, передбачуваності та безпеки. А для дітей його втрата посилює схильність до егоїзму.
4. Поганий особистий приклад
Хочете, щоб ваш малюк не ріс егоїстом – почніть із себе. Важливу роль у вихованні дитини має правильна атмосфера в родині. Щоб дитина поважала і слухалася батьків, вона має бачити позитивний приклад поведінки з боку дорослих. Діти вбирають сімейну модель поведінки як губка, самі того навіть не розуміючи. Якщо найближчі люди не виявляють одне до одного поваги, а тільки постійно з’ясовують стосунки й обмінюються образами, то й дитина виросте точно такою ж. Для неї подібна поведінка вважається нормою, тому створивши свою сім’ю, вона використовуватиме аналогічну модель. Пам’ятайте, що правильне поводження з дитиною дисциплінує її.
Виховуйте в дитини самостійність, це допоможе уникнути проблеми дитячого егоїзму. Діти чекають від батьків не тільки подарунків і грошей, а й розуміння, участі, щирого інтересу до себе та своїх проблем. Якщо «відгуку» не відбувається, у дитини виникне образа, а разом з нею бажання чинити по відношенню до близьких так само, як вони чинять по відношенню до неї. А ще ви можете завести вихованця. Турбота про тварин навчить відповідальності.
Як повідомляв MYNIZHYN, вважається, що дівчинка повинна бути милою, господарською та слухняною, так як ці якості допоможуть їй стати гарною дружиною. Але в сучасному світі немає обмежень, домашні обов’язки все частіше розподіляються порівну, а жінка може запросто стати пілотом або космонавтом. Тому батькам варто переглянути свій погляд на усталені традиції і більше довіряти дитині. Які 10 помилок у вихованні дівчаток батьки допускають найчастіше — читайте у матеріалі.
