31 грудня в Україні відзначають Щедрий вечір — народне свято, яке також відоме під назвою Маланка, на честь святої Меланії. У цей день в оселях накривають щедрий стіл, а дорослі й діти ходять від хати до хати, співаючи щедрівки та віншуючи господарів із прийдешнім Новим роком.
Про це повідомляє Дзеркало тижня.
За традицією, на Щедрий вечір готували багаті страви. Обов’язковою була щедра кутя, а також наїдки зі свинини — символу достатку й добробуту. Господині пекли млинці, пиріжки, ліпили вареники, якими частували щедрувальників і посівальників.
Після заходу сонця молодь вирушала щедрувати. У народі вірили, що цей звичай має оберегову силу та захищає оселю від нечистої сили. Однією з найяскравіших традицій було «водіння Маланки»: учасники перевдягалися в костюми й розігрували жартівливі сценки. Холостий хлопець часто виконував роль Маланки, а дівчина — Василя. У дійствах також з’являлися образи кози, діда, баби, чорта, цигана та циганки.
Окремим обрядом на Маланку було спалення дідуха. Його підпалювали вранці та стрибали через вогонь, вважаючи, що так очищаються від усього злого. Незаміжні дівчата в цей день ворожили на майбутнє, а хлопці жартома могли зняти або «вкрасти» двері чи хвіртку. Щоб повернути пропажу, господарю доводилося пригощати жартівників.
Щедрий вечір і нині залишається одним із найколоритніших українських свят, що поєднує давні обряди, щедрування та спільну радість напередодні Нового року.
Як повідомляв MYNIZHYN, традиція прикрашати ялинку давно стала невід’ємною частиною різдвяно-новорічних свят у багатьох країнах світу. Водночас для християн вона має не лише святковий, а й глибокий релігійний зміст.
