6 Листопада 2020
1963
Вибори до місцевих органів влади 25 жовтня пройшли вчасно, хоча й була загроза перенесення їх через коронавірус. Такої кількості рекламної продукції, яка звалилась на виборців в останні 2-3 тижні
І великої кількості кандидатів також не було на жодних виборах. Тут пригадується одна досить об’єктивна думка з книги «Политическая классика», яку купив у Москві ще в середині 90-х років. Автор запитує: чому так багато людей пішло в політику? І сам відповідає, поділивши тих людей на три категорії. Перші – вони просто не мали такої можливості раніше, бо в часи СРСР політикою займалися тільки штатні ідеологи від компартії та ще дисиденти. Друга категорія: люди шукають якоїсь вигоди для себе, і це не обов’язково матеріальні блага. Можливість покрасуватися на екрані телевізора, побачити своє фото в газеті, журналі, виступити перед аудиторією, здобути популярність, «засвітитись» теж має не останнє значення. Третя категорія: людина вважає, що своїми діями і активністю вона може вплинути на хід подій, змінити щось на краще.
Узнали ми чимало нових облич і прізвищ, хоча і залишились вони здебільшого на сторінках виборчих газет, на плакатах, в буклетах і листках.
Виборчі списки партій за різними домовленостями були сформовані таким чином, що в один список потрапляло чимало вчорашніх опонентів і суперників, ставши однією командою. Це іноді нагадувало випадки братання в часи Першої світової війни, коли солдати ворогуючих армій під час якогось свята вилазили з окопів, браталися, обнімалися, а потім знову лізли в окопи і з ще більшим запалом били по своїм вчорашнім знайомим.
А недавні однопартійці іноді ставали антагоністами. Майже як у вірші місцевої поетеси «Блажь метаморфоз»
И не понять
Всю эту блажь метаморфоз
Любви и ненависти. Снять
Былых ошибок коматоз.
автор: Антоніна Новицька («Вісті» 2008р №10).
Кандидати з досвідом і матеріальною базою балотувались по двох, а то і трьох списках. І це не обов’язково був «запасний аеродром» в разі непроходження по головному з них, а ще й для того, щоб «підтягти вгору» своїх однопартійців. На одному телеканалі було прямо сказано: «Наші партії гуртувалися не навколо ідей, а навколо людей.» Та мало не забув назвати автора тієї книжки по політику – Володимир Жириновський.
Про низьку явку виборців не говорив тільки лінивий. Причини цього також називались безліч разів: це і епідемія коронавірусу, і від’їзд багатьох виборців на заробітки, і небажання, і розчарування. Але є ще одна причина – чисто психологічна: частина людей не йде на вибори, щоб потім не бути отими розчарованими, щоб не картати себе, не шкодувати багато років за своїм вибором.
На посаду міського голови (яку всі геть чисто називають «по-європейськи» - мером) балотувалось 11 кандидатів, в тому числі один «двійник», з однаковим прізвищем і ім’ям. У того «двійника» була повністю відсутня програма дій – чисте місце у виборчому плакаті, жодного речення. Хоча б для більшого приколу йому щось придумали його спонсори і натхненники.
Наприклад:
Не можна всім нам увійти
В ту саму річку двічі.
Тому наводьте ви мости,
А я … уплав схімічу.
(автор: автор)
Юрій Павелко,
член дільничої виборчої комісії
