Завантаження ...
banner
banner

Успішні ніжинки про своє потаємне…

Незрівнянні та рішучі, успішні та ніжні, люблячі та вольові – це все наші кохані, неповторні, рідні та близькі жінки! Напередодні свята весни та краси інформаційний ресурс «Майніжин» підготував інтерв’ю з жінками, що стоять у витоків ніжинської культури, спорту, освіти громадської та суспільної роботи!


Незрівнянні та рішучі, успішні та ніжні, люблячі та вольові – це все наші кохані, неповторні, рідні та близькі жінки! Напередодні свята весни та краси mynizhyn підготував інтерв’ю з жінками, які кожного дня творять ніжинську культуру, спорт, освіту проводять громадську та суспільну роботу! Майстрині, громадські активістки, волонтерки, освітянки, спортсменки та держслужбовиці – вони успішні кожна у своїй сфері. Без них не було би квітучого, барвистого, неповторного Ніжина! Ми поставили нашим героїням кілька питань, щоби розкрити кожну з багатогранних особистостей.  


Ганна Б’янка, викладачка Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, голова волонтерської організації «Час для нас»:

Життєве кредо

Усі ми ангели з одним крилом, і тільки, обіймаючи ми можемо літати! Майже 20-ть років тому цей вислів увійшов в моє життя, але тільки останні 5-ть років я живу цим кредом і бачу його результати у волонтерстві. 

Найулюбленіше свято та подарунок, що став найдорожчим, або запам’ятався

Якщо говорити про подарунки, то я не звикла їх до сих пір отримувати, бо виросла в родині, де не було коштів на подарунки. Найціннішим дарунком для мене є моя 80-літня мама та дві мої доньки! Також для мене величезним подарунком є кожен рік життя, бо ми можемо бути разом з тими, кого любимо всім серцем та душею! Ще пригадується подарунок чоловіка… 31 грудня, неочікувано, він презентував мені оберемок квітів. І це було вперше, коли він проявив таку ініціативу! 

Любов мого життя

Замислюючись над цим словом - любов, я бачу вдячність. Коли людина цінує, підтримує, піклується то для мене це любов. Я вдячна можливості допомагати, в розрізі волонтерства та соціальної роботи! Відчуваю безмежну любов до тих, про кого піклується наша волонтерська організація «Час для нас». Турбота, яку ми з волонтерами надаємо, для мене дуже цінна!



  

Тамара Стратілат, громадська діячка, голова Ліги-клубу «Ділова жінка»

Життєве кредо

Кажуть, що людське життя - це безмежне море із радощами та печалями, надіями та розчаруваннями. Але саме від нас залежить, яким буде світ навколо. І яким шляхом ми б не пішли в житті - головне бути людиною. 

Ще за шкільних часів, коли захопилася поезією, сподобалися слова турецького поета Назима Хікмета:" Якщо я горіть не буду, якщо ти горіть не будеш, якщо ми горіть не будем, хто ж тоді розсіє темряву?..." З цими слова, ось уже піввіку я іду по життю. У кожного з нас є життєве кредо, яке характеризує світогляд людини. Тож, моє життєве кредо, можливо, звучить так: "Віддай людям крихітку себе. За це душа наповниться світлом." 

Я вважаю, що милосердя та доброчинність - основа нашого щасливого існування. Тож, намагаюся передати частинку свого вогню іншим, щоби ми всі горіли бажанням зробити цей світ кращим.

Найулюбленіше свято та подарунок, що став найдорожчим, або запам’ятався

Люблю ті свята, які ми влаштовуємо особисто не заглядаючи до календаря. Коли на твій заклик сходяться друзі, однодумці. Навкруги привітання , посмішки і квіти. Як це було 3 березня на форумі "Шляхами жіночої долі". Море емоцій, позитиву, спілкування жінок. Всі гарні, позитивні. В такі години відчуваєш себе потрібною. Ось, це і є для мене свято.

Любов мого життя

У своєму житті, по-справжньому любила двох чоловіків. Перший - це мій кумир, я його дуже обожнювала, боготворила, дослухалася до кожної його думки, намагалася в чомусь його копіювати, в чомусь наслідувати. Це - мій Папа. Не перекладаю це слово українською - "тато", бо коли він був живий, я жодного разу його так не називала. Але саме він, будучи високоосвіченою людиною, прищепив мені любов до української літератури, театру, балету.  Саме він вчив, попри все, любити людей, цінувати історію, і всім серцем бути відданою своїй країні. 

Друга моя безмежна любов - мій син Діма. Він, як дві краплі води схожий на свого батька. Син - це мій помічник, моя розрада, моя гордість. Син - це чоловік, якого неможливо розлюбити ніколи. Як добре, коли є син! Він найкращий з чоловіків! Прекраснішого щастя у світі немає! Тож, я та жінка, яка впевнено може сказати - Я щаслива!
 

 

 
 
Тетяна Рой, спеціаліст Відділу сім'ї та молоді Ніжинської міської ради

Життєве кредо

"Якщо ти можеш посміхатися життю, життя завжди посміхнеться тобі." Ці рядки супроводжують мене зі студентських років. Кожну життєву ситуацію намагаюся сприймати, як урок, що допомагає краще пізнати себе і навчитися новому. Урок, за який можна подякувати і посміхнутися життю.

Найулюбленіше свято та подарунок, що став найдорожчим, або запам’ятався

Для мене свято – це не загальноприйняті дати чи встановлені дні. Свято –  внутрішній стан, який можливо відчувати в будь-який день. Коли зустрічаюся з щирими людьми, друзями, коли можу дякувати за життєві ситуації, щиро обіймати світ навколо, коли можу посміхатися життю. 

Свято, коли є можливість зупинитися, вдихнути повні легені свіжого повітря, відчути вдячність, любов і життя тут і зараз. Свято, коли бачу посмішку на обличчі співрозмовника, коли роблю корисну справу для інших людей, коли відчуваю добро. Насправді, так багато в нашому житті святкових моментів, головне - навчитися їх помічати і цінувати.

Любов мого життя

Кожного дня вчуся любити. Це спосіб життя. А ще прагну, щоб ми всі були по-справжньому щасливими і жили в суспільстві взаєморозуміння, радості і добра. Для того, щоб це стало реальністю, активно підтримую міжнародний проект «Благотворче суспільство», який об’єднує людей у всьому світу, цей проект поза релігією та поза політикою. 

Упродовж 6 років волонтери у вільний від роботи час проводили опитування десятків тисяч людей у світі, дізнаючись у якому суспільстві вони хотіли б жити, також проводилися міжнародні онлайн-конференції. Було визначено, що є необхідність зміни існуючого споживацького формату суспільства на благотворчий. Найвища цінність такого суспільства - це Людина. Людство - одна велика сім'я. Неможливо реалізувати такий проект на окремо взятій території.  Побудова благотворчого суспільства залежить від активних дій кожної людини, яка проживає сьогодні. Необхідно вибирати не революційний, а еволюційний шлях, шлях дружби, розуміння, миру і добра. Вже сьогодні волонтери проводять глобальну діяльність для втілення проекту в життя і запрошують усіх висловити власну думку, яким ви бачите суспільство щасливих людей, і приєднатися до побудови Благотворчого суспільства. 



Примушко Наталія Миколаївна, директор ЗДО №13 «Берізка»

Життєве кредо 

Якщо коротко про себе… Пройшла всі щаблі педагогічної долі: від вихователя - до директора   закладу дошкільної освіти і  у своє  життєве покликання залюблена до безтями!   

Без команди творців, однодумців, як без рук… Твердо переконана, що  без творчого педагога не може бути сьогодні ні оновленого дошкільного виховання, ні Нового суспільства, ні вільної України. Разом з педагогічним колективом закладу дбаю про  становлення гармонійної  особистості малого українця, виховання  дбайливого громадянина  - господаря.  

"Ніколи не зупинятись на досягнутому" - таке моє життєве кредо. Мені  притаманне велике бажання постійно  дивитись у майбутнє і завжди бути на півкроку попереду інших.

Найулюбленіше свято та подарунок, що став найдорожчим, або запам’ятався

Улюблених свят дитинства немало, але  з особливим теплом і любов’ю пригадується  храмове свято Трійці  у бабусі Ксенії, що мешкала  недалеко від  Густинського жіночого монастиря, що на Прилуччині, моїй  маленькій і  такій дорогій серцю  батьківщині. Бабуся  була глибоко  віруючою людиною і вчила нас змалечку ретельно готуватися до  величного свята. Добре пам’ятаю, як зі старшими  дівчатами і дорослими ходили ми до лісу за  клечанням -  це  розкішні гілки  липи, клену, берези. Як збирали найкращі польові квіти і прикрашали  ними  вже  оновлену глиняну підлогу-долівку, а бабуся ретельно мазала  її  глинами  різних кольорів і вони духмяно пахли особливим  літнім теплом. Букетики зелені, що освячували у  храмі,  клали на всі підвіконня, тут обов’язково мав бути любисток, лепеха, м’ята  і т.д. А далі ці дарунки зберігалися цілий рік і були ліками  для родини. Ворота і хвіртка прикрашалися розкішним зеленим клеченням. Це було неймовірно красиво, урочисто, казково.

Ніколи не забудуться бабусині святкові  великі  рум’яні пиріжки, густий ягідний кисіль, смачні налисники і  атмосфера щасливої  рідної  гостини, що  збиралася за святковим столом. 

 
Дорогим серцю подарунком і щемкою пам’яттю, стала невеличка  статуетка фарфорового сірого котика з рожевим м’ячиком... Маленький котик просто  бавиться  м’ячем. Цю іграшку мені,  6-річній дівчинці, подарувала  бабуся Марія, яка  перша  і  зачарувала мене  професією Вчителя, бо  все життя  віддала школі.  А ще бабуся розповідала, що цей іграшковий  котик  приїхав з повоєнної Німеччини і привіз його дідусь з фронту... 

  
Так ця іграшка  подорожувала зі мною  завжди куди б я не переїздила.

Її майже казкову історію знають мої рідні, мій син  і  бережливо  ставляться до пам’яті бабусі і дідуся, яких вже давно немає  серед нас. 

Любов мого життя

Просте і водночас надзвичайно складне питання. Це і улюблена робота, що на кшталт мистецтва… І сім’я, моя родина, мій син, його  дружина, мої  дорогі  онуки – два ангели, два сонячні промінчики. В цьому і є сутність і радість  моєї  непростої  жіночої долі.


Наталія Чистякова, спортсменка, чемпіонка Європи та світу з самбо, переможниця кубків Європи з дзюдо 

Життєве кредо

Радіти життю кожного дня, бути щасливою і доброю, незважаючи ні на що, і неодмінно вдосконалюватись щодня. 

Найулюбленіше свято та подарунок, що став найдорожчим, або запам’ятався

У мене немає найулюбленішого свята. Виокремити одне дуже важко, бо однаково сильно подобаються чимало свят. А в день 8 Березня, хочу сказати, що жінки прекрасні кожного дня і заслуговують на увагу і подарунки щоденно! Найкращий подарунок на свята для мене, коли всією сім’єю, родичами і друзями збираємось разом.

Любов мого життя

Для мене це і є саме життя, з усіма злетами та падіннями.



Галина Арвахі, тренерка фітнес-клубу “Позитив”

Життєве кредо

Ми живемо згідно суспільних законів, без них наше життя перетворилося б у хаос. Тому просто необхідно, щоби кожна людина сформулювала своє внутрішнє кредо. Чітко позначила для себе життєві принципи та цінності. 

З латинської credo означає «вірую», і я трактую це поняття, як символ віри. Роби тільки те, що дійсно хочеш. І не грай за чужими правилами. Моє життєве кредо - джерело життєвої сили. У потрібний момент воно надихне, створить потрібну мотивацію. А ще воно відображає суть моєї особистої життєвої позиції.

Найулюбленіше свято та подарунок, що став найдорожчим, або запам’ятався

Зізнаюся, у мене немає улюблених свят! Для мене кожен день свято, яке  намагаюся провести з користю і задоволенням. 

Подарунки, які вони, що вони означають? Дуже багато питань і кожна людина трактує це по-своєму. Я вважаю, що подарунок важливий не своєю матеріальною цінністю, а тим, що людина, яка дарує, вкладає у нього. Якщо ви отримали неймовірні емоції від подарунка, то це і є його справжня цінність. Тому й не виокремлюю ніколи кращі, гірші подарунки. Всі вони приносять емоції, які щоразу різні. Звісно, подарунки я люблю, а дарувати їх і робити людину щасливішою - ще більше! 

Любов мого життя 

У мене з цим склалося ще до мого народження! Я у цьому впевнена, бо з любов'ю мого життя - моїм чоловіком, ми разом пішли у перший клас, потім  у другий і йдемо по життю досі! Любов мого життя це і є моє життя! Це кожен прожитий день з роботою над собою, з моїми рідними і близькими людьми.



Катерина Борисова, викладачка мистецької школи при КЗ "Ніжинський фаховий коледж культури і мистецтв ім. Марії Заньковецької"та Ніжинського обласного педагогічного ліцею, народна майстриня м. Ніжина

Життєве кредо

Радій кожному дню, вір у свої сили, твори добро і будь собою!

Найулюбленіше свято та подарунок, що став найдорожчим, або запам’ятався

      
У мене його немає, адже кожен день нашого життя - свято! Звичайно, буває, коли випадають складні випробування, саме тоді слід проявляти характер та піднімати собі настрій самостійно. Приміром, як сталося у зв’язку з карантином. Коли люди просто вийшли на роботу, сходили в улюблені магазини, перукарні, кафе, вони відчули, що свято у дрібницях, які ми іноді не помічаємо.

Звісно це любов і те, чого не купиш за гроші. А любов, вона всюди. Все, що зроблено з любов'ю радуватиме вас і не важливо це будуть діаманти, чи виготовлена власноруч листівка з теплими обіймами!
      

Любов мого життя 

Це мистецтво. Шедеври світового живопису, графіка, архітектура, музика, балет. Без чого не уявляю себе. А ще, любов мого життя - це мистецтво, яким я займаюся. Ошибана - японська техніка створення картин з пресованих рослин та квітів. Я приймаю участь у міжнародних конкурсах пресованої флористики у Японії та Південній Кореї. Також почала сама вирощувати квіти біля дому: і собі користь і люди навколо милуватимуться. Квіти дійсно піднімають настрій! У своїх роботах я продовжую життя рослинам, хіба не чудово? Також виготовляю прикраси з епоксидної смоли, і сподіваюся, що прекрасне жіноцтво відчує подих весни і мою любов до мистецтва у моїх роботах!