Новий закон про місцеві вибори: Ніжинська міська рада скоротиться до 32 депутатів

22 Червня 2015

1454

Поділитися:

18 червня Верховна Рада України прийняла за основу законопроект групи депутатів №2831-3 «Про місцеві вибори». За відповідне рішення проголосував 271 народний депутат.

Місцеві вибори, Закон про місцеві вибори, Міська рада, новини ніжин, нежин, новости

18 червня Верховна Рада України прийняла за основу законопроект групи депутатів №2831-3 «Про місцеві вибори». За відповідне рішення проголосував 271 народний депутат. Протягом тижня народні депутати мають подати свої пропозиції до голосування по законопроекту в цілому.

Радник Міжнародної фундації виборчих систем Денис Ковриженко на своїй сторінці у Фейсбуці розкритикував прийнятий за основу законопроект. За його словами, система, яка пропонується – не «відкриті списки», а прихована мажоритарка з підкупом і адмінресурсом таповернення блоків у виборчий процес.

"Система призведе до перепредставництва одних округів і недопредставництва інших округів - у багатьох округах взагалі нікого не буде обрано, процедури взяті в основному з чинного Закону, таких відкритих списків в Європі не існує", - зазначає Ковриженко.

Денис Ковриженко у висновку зазначив, що «все поміняли шило на мило, ще й за скороченою процедурою підготовки до 2 читання».

Специфіка закону полягає у тому, що це, по суті, є компромісом між мажоритарною та пропорційною системою з відкритими списками.

Політичний експерт Олег Поліванов пише, що даним Законом передбачено проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад за пропорційною виборчою системою. Територія багатомандатного округу поділятиметься на територіальні виборчі округи, кількість яких дорівнюватиме кількісному складу відповідної ради. Висування кандидатів здійснюватиметься місцевою організацією партії (блоком) не більш як по два кандидати в кожному територіальному виборчому окрузі. При цьому всі кандидати у депутати, висунуті в територіальних виборчих округах, включаються до єдиного виборчого списку кандидатів від цієї місцевої організації партії (блоку) у відповідну раду. Зберігається чинна процедура голосування за допомогою бюлетеня, в якому зазначені назви місцевих організацій партій (блоків) та прізвище кандидата, висунутого відповідною місцевою організацією партії (блоком) у цьому окрузі.

Кількість мандатів, отриманих кожною місцевою організацією партії та блоком, які подолали 5-відсотковий та 7-відсотковий виборчий бар'єр відповідно, визначається пропорційно сумарній кількості отриманих ними голосів в багатомандатному виборчому окрузі. Особливістю виборчої системи є те, що черговість кандидатів у виборчому списку місцевої організації партії (блоку) залежить від рівня особистої підтримки кандидата, яка визначається відповідно до кількості голосів виборців, отриманих ним у відповідному територіальному виборчому окрузі. Розподіл голосів між кандидатами від місцевої організації партії (блоку) здійснюється відповідно до їх черговості у виборчому списку, встановленої рішенням територіальної виборчої комісії на підставі підсумків голосування по кожному територіальному виборчому округу.

Виборець одержує бюлетень, в якому будуть перелічені прізвища депутатів і вказана їхня партійна належність:

Іванов (партія Х)

Іваненко (партія Х)

Петров (партія Y)

Петренко (партія Y) і так далі.

Виборець голосує за одного з кандидатів. В разі, якщо партія висунула на окрузі лише одного кандидата, виборець побачить у бюлетені:

Іванов (партія Х)

Партія Х

Петров (партія Y)

партія Y.

Відтак, він матиме змогу вибрати або просто партію або конкретного депутата цієї партії.

Що виходить у підсумку? Всі голоси за партію Х чи за депутатів цієї партії, віддані на всіх округах, складаються. Так само рахуються голоси решти партій. Тоді партії, що отримали в підсумку 5 і більше відсотків голосів виборців, беруть участь у розподілі мандатів, як у звичайній пропорційній системі.

При цьому, у разі, якщо партія в сумі не подолала 5-відсотковий бар’єр, то до ради не потрапляє жоден її кандидат – навіть ті, що перемогли на своїх округах.

Встановлення результатів голосування

Коли встановлено перелік партій, що подолали 5-відсотковий бар’єр і, відтак, беруть участь у розподілі мандатів, розпочинається другий етап – встановлення внутріпартійного рейтингу всередині кожної з цих партій. Іншими словами, підрахунок голосів, які одержав кожен конкретний депутат цієї партії на своєму окрузі. Наприклад, якщо депутат Іванов із партії Х на одному з округів набрав 1000 голосів, а його колега Іваненко з цієї ж партії Х на іншому окрузі набрав 1100 голосів, то Іваненко посяде у внутріпартійному рейтингу вище місце.

Відзначимо, що названа система голосування передбачає ситуації, коли деякі округи у підсумку не делегують жодного кандидата до ради, а деякі, навпаки, делегують двох кандидатів, себто обох кандидатів певної партії, якщо вони матимуть достатній рейтинг. Очевидно, буде приблизно 30% округів, які будуть не представлені або перепредставлені. Я не можу сказати, що це велика проблема, тому що це не є строго мажоритарна система, але психологічно виборцю важко буде пояснити, чому так сталося, що він голосував, але жоден кандидат від округу не пройшов.

Ще однією особливістю є те, що закон дозволяє створювати регіональні блоки між партіями. Партії можуть об’єднуватися на рівні області, рівні міста у різних конфігураціях. Але прохідний бар’єр для блоків партій становитиме 7%.

Додамо, що висуватися від партій можуть не тільки члени цієї партії, але також ті люди, що не є її членами. Тобто, приміром, громадський діяч не може йти на вибори від громадської організації, але може піти від партії. При цьому йому не конче вступати до неї, але він конче повинен бути в партійному списку.

Самовисування на цьому рівні також неможливе.

Закон передбачає зменшення кількості депутатів місцевих рад

Кількість депутатів місцевих рад буде залежати від кількості жителів у місті. Тому у Ніжині де проживає більше 70 тис. жителів, кількість мандатів у місцевій раді зменшиться до 32

Вибори селищних і сільських рад

Вибори селищних і сільських рад обиратимуться за тією самою системою, за якою обиралися на виборах 2012 року, – за звичайною мажоритарною системою. Село чи селище буде поділене на певну кількість округів відповідно до кількості депутатів. На кожному окрузі проходитимуть звичайні вибори за мажоритарною системою. Кандидат, що набере найбільшу кількість голосів (відносна більшість), стане депутатом.

На відміну від виборів у обласну, міську чи районну раду, на цьому рівні партії гратимуть не таку значну роль, зокрема, буде можливим самовисування.

Кількість депутатів буде залежати від кількості виборців. Мінімальна кількість депутатів у сільських чи селищних радах – 10 мандатів.

1) до 500 виборців – 10 депутатів;

2) від 500 до 1000 виборців – 12 депутатів;

3) від 1000 до 2000 виборців – 14 депутатів;

4) від 2000 до 3000 виборців – 16 депутатів;

5) від 3000 до 5000 виборців – 18 депутатів;

6) від 5000 до 8000 виборців – 20 депутатів;

7) від 8 000 до 12 000 виборців – 22 депутатів;

8) від 12 000 до 20 000 виборців –24 депутатів;

9) від 20 000 до 30 000 виборців – 26 депутатів;

10) від 30 000 до 50 000 виборців – 28 депутатів;

11) від 50 000 до 70 000 виборців – 30 депутатів;

12) від 70 000 до 100 000 виборців –32 депутатів;

13) від 100 000 до 150 000 виборців – 34 депутатів;

14) від 150 000 до 200 000 виборців – 36 депутатів;

15) від 200 000 до 250 000 виборців – 38 депутатів;

16) від 250 000 до 300 000 виборців – 40 депутатів;

17) від 300 000 до 400 000 виборців – 44 депутатів;

18) від 400 000 до 500 000 виборців – 48 депутатів;

19) від 500 000 до 600 000 виборців – 52 депутатів;

20) від 600 000 до 800 000 виборців – 56 депутатів;

21) від 800 000 до 1 100 000 виборців – 60 депутатів;

22) від 1100 000 до 1 500 000 виборців – 70 депутатів;

23) понад 1 500 000 виборців – 80 депутатів.

Інші особливості Закону

Закріплене представництво в комісіях отримають партії, які мали фракції в парламенті на момент першого засідання діючого скликання ради.

Тривалість виборчої гонки зберігається колишньою - 50 днів.

Додамо, що на розгляд депутатів, разом із вищезазначеним законопроектом, виносився і альтернативний 2831-2, який був розроблений разом із громадськістю та експертами. Однак, від був провалений.

Що стосується відхилення закнопроекту 2831-2 є об’єктивні, а є, як завжди у законодавстві, суб’єктивні причини – певна політична мотивація.

Що стосується об’єктивних причин, то це закон, що розроблений експертами, громадськістю. Він прогресивний, але воднораз складний для виборців. Якби ВРУ ухвалила цей закон, то виборець у кабінці одержав би маленький бюлетень, до якого мав би вписати дві маленькі цифри. Але на стінах і на стелі довкола себе він побачив би величезні списки партій і кандидатів. Виборець мав би знайти номер партії і номер кандидата. Уявіть бабцю, яка буде шукати ті цифри в довжелезних списках і вписувати їх туди. За такої системи була б велика кількість зіпсованих бюлетенів. Приміром, на польських виборах 2014 року, проведених за подібною системою, було 20% зіпсованих бюлетенів. Це дуже велика цифра.

Якщо казати про суб’єктивні речі, то, можливо, є політична доцільність. Можливо, Блок Петра Порошенка й Народний фронт, інші депутати, виходячи з своїх міркувань щодо того, який закон їм був би вигідніший, зручніший, обрали 2831-3.

Резюме

Нагадаємо, що це лише попередня норма Закону, ухвалена на попередньому читанні. Тож, при підготовці до другого читання його норми можуть змінитися.

За матеріалами pik.cn.ua

Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями:

Telegram Viber Facebook Instagram Youtube

Теги:

Місцеві вибори, Закон про місцеві вибори, Міська рада,

Новини по темі: