В метушні та напруженості сучасного світу ми, дорослі люди, часто не помічаємо маленьких, наляканих дітей, що шукають поглядом допомоги, а ми відмахуємося...
Ніжин, центральна площа міста, дев'ятирічна дитина загубила маму. Більшість відмахнулася, пройшла повз, відмовилася дати телефон і подзвонити мамі, адже 9 років, це ж доросла людина!
"Я в дев'ять років сам їздив до бабусі", такими словами намагаючись заглушити совість, люди йшли геть не звертаючи уваги на перелякану малечу.
Ті ж самі люди ігнорують, коли кондуктор висаджує дитину, що не має на проїзд "треба менше булочки купляти" і це налякане дитя йде пішки. По закону, ніби, все правильно, а де сумління? Серед диких тварин досить часто можна зустріти інстинкт - загризти слабшого, чи ми дикі?
Навіть поліція попереджає не проходьте повз дитини, що стоїть без супроводу дорослих, й хочеться додати - не відмахуйтеся від прохання допомогти, адже лише це робить вас людьми!
