Завантаження ...
banner

Чернігівщина втратила п'ятьох Героїв

309265883_465996748892227_6918543070190312884_n.jpg

Захисники віддали своє життя, дтаючи гідну відсіч окупантам, які намагаються забрати Незалежніть нашої Батьківщини.

Капітан Романченко Дмитро Юрійович народився 28 вересня 1997 року у Чернігові. У 2019-му році закінчив Одеську військову Академію. Після цього Дмитро потрапив на службу до 54-ї окремої механізованої бригади. З початком повномасштабного ворожого вторгнення він разом з побратимами на посаді командира розвідувального взводу давав гідну відсіч ворогу, борючись за майбутнє українського народу. За роки служби був нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня.

На жаль, 9 вересня 2022 року біля населеного пункту Спірне на Донеччині Романченко Дмитро загинув. Рідні та близькі провели бійця в останню путь, попрощавшись у Катерининській церкві та поховавши його на кладовищі «Яцево».

Солдат Чичкан Валентин Михайлович народився 29 квітня 2002 року у селі Ліски, що на Корюківщині. 

Валентин уклав контракт та потрапив до 4-ї бригади оперативного призначення Національної Гвардії України. Після початку повномасштабного ворожого вторгнення у її складі Валентин мужньо виконував бойові завдання з захисту територіальної цілісності та недоторканості нашої держави.

На жаль, 23 вересня 2022 року під час виконання чергового бойового завдання поблизу населеного пункту Новоселівка на Донеччині Чичкан Валентин загинув… Рідні та близькі провели його в останню путь на його Малій Батьківщині, вшанувавши світлу пам'ять воїна та поховавши його на місцевому кладовищі села Ліски.

Старший солдат Пугач Євген Володимирович народився 4 липня 1995 року у місті Ічня Чернігівської області. З 2015-го по 2017-й роки проходив строкову військову службу. 27 квітня 2021 року Єаген уклав контракт з 30-ю окремою механізованою бригадою. Тут він обіймав посаду навідника одного з підрозділів мотопіхотного батальйону.

На жаль, 22 вересня 2022 року під час боїв в районі н.п. Миколаївка Друга Донецької області Пугач Євген загинув. Сьогодні рідні та близькі, друзі та побратими попрощалися з загиблим Героєм-земляком та поховали його на рідній Ічнянській землі.

Старший солдат Луцак Любомир Васильович народився 31 липня 1991 року у місті Івано-Франківськ. Після закінчення 7 класу у 2003 році вступив до Тиврівського професійного ліцею, а потім - до Бобровицького фахового коледжу. До 24-го лютого 2022 року Любомир працював у Києві, але з початком повномасштабного ворожого вторгнення долучився до лав Захисників України та потрапив на службу до в/ч А7105. Разом з побратимами він віддано захищав рідну Батьківщину від ворожих окупаційних військ.

На жаль, 23 вересня 2022 року під час боїв поблизу села Миколаївка на Донеччині Луцак Любомир потрапив під ворожий артилерійський обстріл. Отримані ним травми виявилися несумісними з життям. Вдома у нього лишилися дружина та двоє неповнолітніх дітей. Вони разом з друзями та побратимами загиблого воїна провели його в останню путь…

Молодший сержант Гриценко Владислав Олександрович народився 20 січня 1998 року у селі Пархимів. Навчався в Остерскій гімназії, а у 2019 долучився до лав Збройних Сил України на контрактну службу. Так він потрапив до складу 13-го окремого десантно-штурмового батальйону.

Від 24-го лютого на посаді головного сержанта десантно штурмового взводу Владислав сумлінно виконував свій громадянський на військовий обов’язок з захисту суверенітету та територіальної цілісності України.

На жаль, 20 вересня під час виконання чергового бойового завдання поблизу населеного пункту Яцківка, що на Донеччині Гриценко Владислав загинув… Попрощалися з загиблим воїном у його рідному селі Пархимів, де і поховали.

Висловлюємо щирі співчуття рідним Героїв...