Проїжджаючи через міст у Кинашівці, звертаю увагу на повалені через річку верби на так званій Стружці. На ній пройшло моє дитинство, там ми літом рибалили та купалися. Вже кілька років лежать ці верби, щороку їх стає більше і нікому вони не треба.
«Ти диви, – думав я, – як ми облінилися, що нікому вже не потрібні дрова. До доброго, у даному випадку – до газу, звикли швидко». Ніхто вже не возить (читай не краде – про це нижче) з лісів та лісосмуг сухостій.
Але ж кілька років спостерігається стійке підвищення тарифів на газ, а верби так і лежать… Нікому, виходить, вони не потрібні? Хоча багато хто при газифікації осель залишив можливість опалювання і твердлим паливом. Невже б людям не можна було б зекономити, попилявши ці трухлі верби на дрова?
Із початком цієї всієї колотнечі із бомбардуванням критичної інфраструктури через непомірні щизофренічні амбіції російського диктатора постало гостре питання економії електроенергії. Нас давно попереджають про складний опалювальний сезон цього року, настійливо рекомендують обмежити використання енергоємних приладів, зокрема, бойлерів. У зв’язку з цим все більше людей переходять на опалення твердопаливними котлами, наприклад, дровами. У багатьох залишилися й дров’яні «титани» – вони б добряче допопогли в економії електроенергії. А дрова, м’яко кажучи, дорогуваті.
Кілька номерів тому ми опублікували розмову з директором ДП «Ніжинське лісове господарство» Андрієм Даньком, де він привів вартість кубометра деревини твердих порід – 700 гривень. Та ще й величезні черги.
Більше того: в Україні запрацював державний інтернет-магазин дров для населення «ДроваЄ». На одну особу встановлено ліміт на покупку в 15 кубометрів дров на опалювальний сезон. Усі добре розуміють, чому треба менше палити «свєт» – питання надто критичне, бо можемо опинится взагалі без нього. А без «свєту» – це означає, що й без газу можемо. А хоч газ і буде, в багатьох опалення включає в себе електронасос, без якого система просто не працюватиме.
Кілька днів тому на цю тему ми говорили з 72-річним пенсіонером Петром Петровичем, який свого часу обіймав керівні й інженерні посади, добре обізнаний з поточною ситуацією, має активну життєву позицію. Каже, що телефонував і на «гарячу» урядову лінію. Та поки що результату немає. Але він розкрив мені очі, чому люди не збирають сухостій і валяж – бояться штрафів.
Повалені верби ще й сповільнюють течію, якої й так бракує, а річка мого дитинства поступово перетворюється на болото.Із цими роздумами я йшов на роботу і мимволі почув розмову чоловіків біля «Ощадбанку» – справді, підтвердив один з них, люди бояться штрафів. До речі, останнім часом ця тема вискакує при перегляді новин в інтернеті. Там нас усіх попереджають, що випилювати сухостій самостійно не можна.
Річ у тім, пояснюють лісгоспи, усі повалені дерева чи їхні частини належать державі. Тобто забрати дерево без спеціального дозволу – лісорубного квитка – буде незаконно. Це кваліфікується за статтею про адмінправопорушення «Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур» і карається відповідними штрафами. Без спеціального дозволу можна збирати тільки листя, хвою, дрібні гілочки та опалу кору. Щоб це змінити, потрібні зміни до законодавства.
Лісогосподарські підприємства не можуть самостійно дозволяти населенню заготовляти навіть сухі та повалені дерева. По-друге, лісозаготівельні роботи мають підвищений рівень небезпеки та несуть пряму загрозу життю людини. У такому разі виникає питання відповідальності за нещасні випадки.
Третім фактором є свідомість громадян або її відсутність. Не виключено, що збираючи сухостій, будуть вивозити хороші здорові дерева (аргумент, звичайно, життєвий, але схожий на совкове «легше заборонити всім, ніж проконтролювати кожного» – Авт.).
Будучи законослухняним громадянином, я завжди керувався й здоровим глуздом. Бо закони законами, заборони заборонами, а нам треба виживати вже зараз. Гадаю, справжнім жестом доброї волі був би указ президента чи постанова уряду якось полегшити існування українців, а не створювати для них штучні перешкоди. Надто важко зараз нам усім. У інтернеті навіть говорять про геноцид проти українців з боку влади.
Цю тему піднімають юристи. Активісти навіть склали петицію до Президента України. Але поки що навряд поліція чи лісники закриватимуть очі на причіп з дровами. А де контроль, там і корупційна складова.Та це стосується не тільки дров. Наприклад, дивують чергові нагадування про різні штрафи. Зокрема, замість того, щоб допомогти населенню трохи зекономити як власні гроші, так і фізичну наявність бензину чи «соляри» і дозволити виорис- товувати мопеди й скутери замість автівок, нас попереджають, що без відповідної категорії в «правах» їздити на них не можна.
Тобто уявіть собі: водій, який має право їздити на мотоциклі, не має права їздити на малокубатурному мопеді чи скутері. Бо в нього в «правах» немає відповідного дозволу. Ця норма, яка не піддається якомусь практичному поясненню, викликала подив давно – ще можна погодитися, коли, навпаки, скутеристу не можна їздити на мотоциклі. Зараз же, на мій погляд, цю норму треба б переглянути і не прискіпуватися до водіїв. Після війни, коли життя більш-менш уалагодиться, можна й повернути.
Сергій БЛИЗНЮК
газета “Вісті Борзнянщини” від 27.10.2022 в Сети с 7.12.2022 г
