На телеканалі “Дитинець” вийшов запис інтерв'ю з чернігівкою Тетяною, яка на початку повномасштабного вторгнення перебралася зі своєї домівки до 21-ї школи. У школі на той час було сховище та облаштовано гуманітарний штаб. 3-го березня російські окупанти скинули на житлові квартали Чернігова 12 авіабомб.
На той час у 18 та 21 школі організували гуманітарні центри, куди небайдужі чернігівці приносили їжу та одяг. Також містяни використовували підвали шкіл, як бомбосховище.
О 12.15 життя у 21-й школі завмирає. Саме там і перебувала чернігівка Тетяна на момент удару. Каже, що допомагаючи іншим вона рятувалась від думок про війну. З початку організації гуманітарного центру, який в тому числі курувала директорка школи Інна Левченко, люди не знаходились там, спускались у підвал. Але з часом, через часті тривоги, під час яких не відбувались обстріли у тому районі, люди почали почувати себе в оманливій безпеці, тому періодично нехтували сигналами повітряної тривоги. Так сталося і 3-го березня.
Таня розповіла, що тривоги були по 3 рази на день, а того дня включилась і тривала занадто довго. Тож люди продовжили сортувати гуманітарну допомогу до її відбою. Сортування проходило навпроти входу і вікна. Тетяна каже, що під час скидання бомби самого звуку не почули, але відчула дуже потужну ударну хвилю, в очах потемнішало, потім почало щось сипатись, навколо все було закутано у пилюку. Боялась відкрити очі, але потім відчула, що кінцівки та сама вона ціла. В момент удару ховала телефон в задній карман, тож саме на цій руці отримала тоді поранення і тепер має там шрам.
Таня зафільмувала себе закривавлену і виклала це відео в Інстаграм, яке миттєво розійшлося не тільки по всій Україні, але і за її межі. Таня попросила підписників розіслати цей запис своїм російським друзям, зазначила, що на той момент у школі було багато дітей і вона не знає, чи вони вижили. Але росіяни, як завжди, у своїй манері, висміяли дівчину на своїх телеканалах і повідомили, що це відео — суцільний фейк. Проте західні ЗМІ підтвердили його правдивість.
Тетяна по порозі ресторану "Хряк" восени 2021-го року
Після цього Тетяна ще 2 тижні пробула у Чернігові та ще раз ледве не попрощалась з життям. Коли хотіла виїхати з міста, росіяни як раз здійснили черговий артобстріл, снаряди прилетіли у людей, які зранку 17-го березня чекали на евакуаційний автобус волонтерів. Завдяки собаці, який злякався (військові кажуть, що ці тварини на декілька секунд раніше відчувають звукові хвилі, які видають снаряди, або літаки), дівчина забігла у будівлю, що як вона вважає могло врятувати їй життя. Згодом молода жінка вибралась до столиці, потім до Львова, а згодом перебралась до Австралії, де живе і нині. Там влаштувалась на роботу та намагається нормально жити, посттравматичний синдром долає разом з психологом. Каже, що на цьому континенті дуже підтримують українців.
Тетяна в Австралії
“Я пам’ятаю як ми в той день останній раз бачилися з друзями і пішли гуляти кудись до ночі
А тривогу я проспала і коли збирались не зрозуміла , що мені с собою брати і ходила по квартирі і сміялась
24 ми домовились с моїм хлопцем побачитись .. і він був перший хто сказав мені , що почалося війна і побачились ми лише в підвалі … після мого другого день народження 3 березня …
я боюсь цієї дати чим ближче вона тим мені гірше і флешбеки переслідують мене ..це дивно, але мені досі не віриться , що зі мною щось трапилось
Я не бачила своїх рідних вже рік і сьогодні на сеансі психолога розплакалась … так як запевняла себе, що ні за ким я не сумую в все у мене добре і як мені пощастило ( що звичайно є правдою )
Не знаю до чого це я … то приближена мерзенної дати на мене так діє.
