23 Жовтня 2023
2784
Протягом всього часу пані Наталія працювала з дітьми різної категорії захворювання та різного діагнозу. До кожного зі своїх вихованців вона ставиться з великою повагою та любов'ю, - повідомляє NizhynPost.
Наталія Валеріївна - вихователь вищої категорії, що говорить про її професіоналізм та людяність.
ПРО УЛЮБЛЕНУ РОБОТУ
Декілька років тому під опікою Наталії Валеріївни перебувала група дівчат, віком від 6 до 18 років, які переїхали до Ніжина з іншого інтернату. Дівчата, завдяки команді спеціалістів, педагогів та вихователів, стали справжніми принцесами – яскравими, ввічливими та сонячними. Юні леді навчалися поводитися, як панянки: вчилися самообслуговуванню, допомагати одна одній, танцювати та співати. В групі був створений світлий, гарний та позитивний простір.
На даний час пані Наталія працює з групою хлопців віком від 6 до 18 років. До кожного з них вона знаходить індивідуальний підхід і шукає їхню унікальність.
Вихователь не відмовилася від формальних методів навчання дітей. Вона додала до них ще арттерапевтичні практики разом з методикою Монтессорі та творчою діяльністю. Це дозволяє вихованцям розвиватися природно у власному темпі.
"Я полюбляю з дітками малювати, клеїти, ліпити, викладати чудові картини із серветок, створювати мандали з природніх матеріалів. А особливо мені подобається з вихованцями ставити веселі, сучасні, українські танці, співати пісні. Це кропітка щоденна праця. Крок за кроком. На кожні свята ми готуємо театральні постанови, музичні казки, мініатюри чи лялькові спектаклі", - зазначає Н. Костерова.
Разом з іншими вихователями створили театральний гурток, в якому беруть участь не тільки підопічні, а й всі працівники закладу.
На всі свята вони залюбки показують гостям театральні постанови, де діти є героями улюблених казок. Вже поставили театральні казки «По сторінках Діснея», «Дюймовочка», «Колобок». До дня працівника соціальної сфери, який відзначається 5 листопада, готують театральну постанову казки "Ріпка" на новий лад.
В цих постановах беруть участь діти, які мають різні вади. Чимало вихованців не можуть розмовляти і пересуваються тільки на візочках, але вони і є головними героями постанов. Дуже важко навчити таких дітей все робити в унісон.
Розучувати рухи, вчити слова тексту, співати разом - справа не з легких. Дітки, які не розмовляють, використовують міміку та рухи.
"З вихованцями на візочках ми танцюємо, тримаючи їх за руки або підтримуючи за плечі. А ще ми вчимо та танцюємо флешмоби. Останній виконували під патріотичну пісню «Стефанія». З цими дітками чудово показувати свої емоції: яку енергію ти їм передаєш, таку вони і покажуть. Позитив і душевне тепло завжди притягують добро" - із захопленням розповідає пані Наталія.
ПРО СЕБЕ
Народилася героїня нашої оповіді в Ніжині. Закінчила школу №7. Трудову діяльність розпочала в 1988 році на посаді помічника вихователя в дитсадку №6 "Сонечко". Вчитель Алла Михайлівна Козлова та вихователь Лілія Борисівна Яковлева вчили працювати з дітьми-шестирічками, шукати в кожній дитині індивідуальність, унікальність, допомагати їм вчитися та зростати. А це, дійсно, велика наука!
Багато із учнів того класу зараз зустрічаються з пані Наталією та згадують минулий час в садочку.
За фахом Н. Костерова - педагог-філолог, закінчила Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. Завжди дуже любила читати. Особливо - класику. І вже з 1996 року працює в Ніжинському дитячому будинку-інтернаті.
ПРО ТВОРЧУ РОДИНУ
Всі родичі пані Наталії - дуже талановиті та творчі люди. В її роду були письменники і співаки, музиканти і художники, а також швачки і вишивальниці, інженери і конструктори.
Тітка - Кириченко Світлана Петрівна (на жаль, вона померла в травні цього року) - складала цікаві оповідання та романи про любов та стосунки, а для діток писала мудрі казки. Пані Наталії пощастило з нею попрацювати: Світлана писала, а вона ілюструвала ці книги. У такому тандемі жінки випустили декілька книг казок. Ці казки тепер пані Наталія залюбки читає своїй онуці Емілії.
ПРО ПРОСТІР "ВІЛЬНА"
У житті кожної людини трапляються не тільки світлі смуги. Були важкі часи й у пані Наталії. Але любов до життя, віра в майбутнє дали змогу змінитися самій та змінити все навколо. Чотири роки вона відвідувала жіночий клуб "Барви життя". Згодом закінчила курси за напрямком "Позитивна психотерапія" та стала консультантом. Намагалася якомога більше спілкуватися з позитивними людьми, навчалася та розвивалася. Брала участь у багатьох тренінгах та фестивалях. Займалася спортом.
А коли навесні поточного року Наталія Валеріївна прочитала оголошення про те, що у Ніжині відкривається простір для жінок "Вільна", дуже зраділа. Хоча спочатку не повірила, що це - безкоштовно. Адже гарні речі у житті так просто не даються! Згодом пані Наталія все ж таки зважилася відвідати "Вільну". І не пошкодувала.
Потім на прохання кураторки проєкту Ганни Б'янки спробувала провести зайняття з мандалатерапії. Спочатку послухати нову експертку прийшло шість жінок, а наступного разу - вже 16.
Зараз вона проводить з відвідувачками простору «Вільна» заняття з мандалатерапії, нейрографіки та правопівкульного малювання.
А ще і сама займається різними практиками арттерапії та бере участь в різних тренінгах. Нещодавно стала учасницею проєкту «Дозволь собі світити».
Пані Наталія щиро вдячна організаторам за створення у Ніжині простору "Вільна", за можливість пізнати себе та свою внутрішню силу, за здорове та цікаве спілкування в просторі.
ПРО МАЛЮВАННЯ
Вдома у пані Наталі картинами увішана вся кімната. Чимало вже подарувала друзям, знайомим. Частина прикрашає стіни рідного закладу. Декілька робіт віддала на благодійність, кошти пішли на потреби ЗСУ.
Наталія Валеріївна полюбляє малювати квіти, природу, обличчя, янголів - з великими очима. Бо очі - це дзеркало душі. Останнім часом працює в українському стилі акриловими фарбами.
Ще пані Наталія навчається на курсах нейрографіки. Щоб отримати сертифікат «Користувача», потрібно намалювати багато робіт. Це кропітка, але це дуже цікава праця. А найголовніше те, що вона може змінити і вже змінює відношення до життя, почуттів, Всесвіту.
ПРО ЩАСТЯ
Кожен з нас сам визначає межу, де розпочинається щастя. Пані Наталія - попри всі життєві негаразди - вважає себе щасливою людиною. Вона - кохана дружина, мама і бабуся.
Має улюблену роботу та хобі, які приносять справжнє задоволення. Спілкується з гарними людьми. Вміє підмічати такі грані характеру, які відкриваються далеко не всім. Відшукує позитив у всьому, що її оточує. І намагається відповідати Всесвіту добром, душевним теплом і радістю за все, що має.
Автор: журналіст Nizhyn Post Вероніка Грицова
Фото надано Наталією Костеровою
