"У багатьох з нас осінь асоціюється з чашкою гарячого чаю та гарною книгою. Зараз, під час війни, особливо хочеться затишку і спокою. За допомогою книги можна на певний час забути про реальність і поринути у світ миру та добра. Тому восени люди частіше відвідують бібліотеки. Зазвичай тут їх зустрічають привітні, доброзичливі працівники", - повідомляє NizhynPost.
Як, приміром, завідувачка відділом обслуговування Ніжинської центральної міської бібліотеки Тамара Миколаївна Колотило. Жінка працює в Ніжинській централізованій бібліотечній системі вже 44 роки!
Свій перший робочий день – 1 серпня 1979 року – пані Тамара пам’ятає дуже добре. Бібліотека тоді розташовувалася на вул. Луначарського (нині Яворського). В обідній час колеги залишили молодого бібліотекаря одну на абонементі. А людей було дуже багато. Дівчина переживала, що не впорається. Але все вийшло… З того часу і закрутилося!
Чому пані Тамара обрала саме цю професію? Напевно, так розпорядилася доля. Справа у тому, що в 1976 році у Ніжинському училищі культури вперше набирали курс бібліотекарів. Мама запитала: “Може, підеш?” А була вона вчителькою. Дуже багато читала. Родина на той час передплачувала багато періодики: газет, журналів. Вже тоді в юної Тамари прокинулася любов до читання. Тому вона погодилася з пропозицію матері. Таким чином, бібліотечна справа стала справою її життя.
В 1980 році в Чернігівській області створили централізовану бібліотечну систему. Пані Тамару призначили редактором відділу обробки. Цю посаду вона обіймала 15 років. Але згодом повернулася на попередню посаду. І ось вже більше 20 років Тамара Миколаїівна – бібліотекар абонементу.
Її завдання – не тільки обслуговування читачів на абонементі, а й організація книжкових, мистецьких виставок, літературних віталень, клубу “Дивуй, придумуй, пробуй” (функціонує більше 10 років), майстер-класів. Приміром, щоб провести цікавий захід, ніжинські бібліотекарі шукають серед читачів тих, хто має незвичайне хобі. Залюбки переймають досвід колег не тільки з Чернігівщини, а з усієї України, діляться своїми надбаннями у соцмережах.
Нині вітаються креативність і нові сучасні підходи в роботі. Бібліотека перестала бути лише книгарнею, тепер тут вирує бурхливе життя, і проводиться безліч різноманітних заходів, учасниками яких стають люди різного віку. Молодь, зокрема.
За час роботи Тамари Миколаївни Колотило змінилося не одне покоління читачів. Деякі бабусі приводять до бібліотеки своїх онуків, а мами – діточок.
“Змінюються покоління, суспільні погляди (нині відбувається популяризація української літератури), а от любов до книги залишається незмінною. Книжковий світ особливий. Він таємничий, зворушливий, сповнений любові та душевного тепла. І запах у нього свій, особливий. Я дуже люблю запах книжок. Де б я не була – у Києві, Чернігові та у рідному Ніжині, – обов’язково заходжу до магазинів, де продають книги і періодику, і насолоджуюся…”, – зазначає пані Тамара.
Є у Тамари Миколаївни і хобі. У молодості вона в’язала спицями. Потім увійшла мода на речі, в’язані гачком. Пані Тамара взялася за шалі та кофти. Років п’ять тому з’явилося натхнення вишивати бісером. Перевагу надає картинам з квітами. Купує заготовки і годинами вишиває маки, іриси, тюльпани. На черзі – картина з жоржинами.
“Вишивання дуже заспокоює. Тимчасово забуваєш про проблеми і поринаєш в інший, дивний світ. За вишиванням час пролітає, як одна мить”, – зауважує майстриня.
Минулоріч у Ніжинській центральній міській бібліотеці відбулася персональна виставка Т. М. Колотило, де були представлені кілька десятків її робіт. Відвідувачів приємно здивув талант пані Тамари, який відкрився несподівано.
Крім вишивання, героїня нашої оповіді захоплюється квітникарством. У весняно-осінній період присадибна ділянка, яку має родина, перетворюється на яскравий запашний килим. Найбільше господиня полюбляє жоржини. Їх у неї кілька сортів.
Але хобі зовсім не заважають основній роботі. Підкреслимо: улюбленій роботі, яка стала справою всього життя!
Тамара Миколаївна з теплотою згадує колег, з якими працювала: Аллу Федорівну Єфремову, Раїсу Григорівну Сюр, Валентину Олексіївну Пархоменко, Людмилу Стансілавівну Гловач – з нею пані Тамара досі підтримує гарні стосунки.
Щиро вдячна Т. М. Колотило і нинішньому колективу Ніжинської центральної міської бібліотеки на чолі з Оленою Євгеніївною Єкименко. Пані Олена підтримує всі цікаві ідеї, запропоновані колегами. Пліч-о-пліч з Тамарою Миколаївною вже 40 років працюють Наталя Сергіївна Старінко, Валентина Володимирівна Маленко, Алла Володимирівна Шмаровоз.
Щира подяка пані Тамарі за відданість професії, за те, що понад 40 років прививає ніжинцям любов до Її Величності Книги.
Автор: журналіст Nizhyn Post Вероніка Грицова
Фото автора та зі сторінки Т. Колотило
Джерело: NizhynPost
