4 Листопада 2023
1862
Заклад працює у звичному режимі, учні та викладачі беруть участь в різноманітних заходах, зокрема, в благодійних концертах, під час яких збирають кошти для ЗСУ.
Але будь-який колектив складається з особистостей.
Сьогодні нашою співрозмовницею стала заступник директора коледжу з питань роботи Мистецької школи Марина Батрак, яка, крім адміністративної роботи, ще й викладає вокально-хорові дисципліни, є керівником двох творчих колективів.
Її музичне життя розпочалося у 8 років, коли батьки привели у школу мистецтв при училищі. Оскільки дівчинка мала гарний співочий голос, обрали вокально-хоровий напрямок. Викладачі радили пов'язати життя з музикою. І Марина прислухалася до порад. Після закінчення 9 класу Ніжинської гімназії №3 і Мистецької школи дівчина поступово почала готуватись до вступу в Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя на факультет культури і мистецтв. Під час навчання в НДУ разом зі славетним хором "Світич", де була солісткою, об'їздила багато країн Європи. Університет пані Марина закінчила з відзнакою і залишилася працювати на кафедрі вокально-хорової майстерності лаборантом.
Згодом М. Батрак вступила до магістратури Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв у Києві. Отримала кваліфікацію "Диригент хору, регент. Викладач вищого навчальног закладу". Але на цьому не зупинилася. Далі була аспірантура в академії з темою наукового дослідження «Діалог традицій та новацій в хоровій культурі Сіверщини».
Якось заступник директора Мистецької школи Лілія Володимирівна Піонтковська зробила колишній учениці слушну пропозицію: "Приходьте до нас, Мариночко. Будете займатися тим, що Вам до душі - своєю творчістю". І вона прийшла. Марину Григорівну призначили керівником молодшого хору, де співали дітки 6-10 років. Їй дуже пощастило, бо відразу отримала те, про що мріяла. Назва молодшого хору - "Соняшник" - належить саме М. Батрак. Вона асоціюється зі світлом, сонцем, теплом. У колективі 35 діток. Чи багато часу пішло на налагодження стосунків з маленькими учнями? Ні, порозумілися швидко, бо перебували, що називається, "на одній хвилі" - син викладачки Назарій мав такий же вік. Почали думати над костюмами. Спочатку до класичного білого верху, чорного низу додали жовті бантики. Таким чином, окреслили образ колективу. Пізніше силами батьків пошили жовті костюми.
Вже незабаром керівник разом з маленькими "Соняшниками" поїхали до Києва на конкурс «Академконцерт», де хор посів друге місце. Зраділи неймовірно: перший же виступ виявився вдалим.
Далі були ще конкурси в Києві, де колектив посідав перші місця і Гран-прі. У 2018 році хор взяв участь в обласному огляді-конкурсі хорових колективів імені Любомира Боднарука «Свято хору». Відбір конкурсантів відбувався у Чернігові, Ніжині, Прилуках. Ніжинський "Соняшник" став переможцем і виборов Гран-прі. Колектив разом з керівником запросили взяти участь в обласному методичному семінарі, який проходив на базі музичного коледжу імені Л. Ревуцького, де було проведено майстер-клас для керівників дитячих хорових колективів області. "Такі поїздки і виступи об'єднують колектив, заряджають позитивною енергією. А ще - залишають теплий слід в біографії", - зазначає Марина Григорівна.
Згодом, після призначення Володимиром Гранлісовичем Дорохіним Марини Григорівни на посаду заступника директора з питань роботи Мистецької школи, від Лілії Володимирівни Піонтковської під керівництво пані Марині перейшов і старший хор "Лілея", який налічує 22 учні віком від 11 до 16 років.
До 30-річного ювілею Мистецької школи у 2021 році Ніжинська міська рада виділила кошти на придбання комплектів костюмів для творчих колективів школи, серед яких - ансамбль бандуристів, хореографи та старший хор «Лілея». Творча діяльність колективу під керівництвом Марини Григорівни співпала з роками пандемії та повномасштабною війною, але це не заважає колективу бути активними учасниками митецьких заходів школи і міста, брати участь в конкурсах, серед яких - перші місця на обласному огляді-конкурсі хорових колективів імені Любомира Боднарука «Свято хору» (2023 р.) та Міжнародному конкурсі «Musical South Palmyra» (2023 р.). Але кожному виходу на сцену передує кропітка праця і щоденні репетиції.
"Головне завдання диригента – захопити дітей співом, щоб вони отримували задоволення від творчого процесу в хорі. Також мега важливо, щоб у диригента хору був гарний голос. Діти повинні бачити перед собою еталон співу, - зауважує пані Марина. - Взагалі моя робота спрямована на те, щоб довести: всі діти - талановиті. І всі вміють співати: хтось краще (є дуже здібні учні, "поціловані Богом"), інші - трішки гірше. Але участь в концертах беруть всі. Це дітей окриляє. За них радіють і батьки, і ми, викладачі". Випускники Мистецької школи продовжують навчання в коледжі культури і мистецтв та інших мистецьких навчальних закладах різних рівнів. Щороку школу поповнюють нові учні. Нині їх 300. "Наша школа - унікальна. У закладі викладають всі мистецькі напрямки. Ми готуємо юних художників, хореографів, театралів, які у разі потреби чудово справляються з ролями ведучих, музикантів-інструменталістів, вокалістів. Діти мають можливість відвідати захід іншого відділу, можуть бути присутні при підготовці концертних номерів. В Україні шкіл при коледжах лише дві - наша та школа мистецтв при музичному коледжі імені Левка Ревуцького у Чернігові, - підкреслює Марина Григорівна. - Така інтеграція школи і коледжу має позитивний вплив як на освітній процес загалом, так і на підвищення професійної майстерності викладачів". У закладі, відповідно до вимог воєнного стану, є укриття. Колектив Мистецької школи завжди радий прийняти у дружну родину діток, які мають бажання розвивати свої здібності.
Як вдається пані Марині поєднувати роботу і сім'ю? Каже, дуже бракує часу. Бо її робочий день триває з 9 до 19. А домашніх обов'язків ніхто не відміняв: вдома вона - любляча дружина, мама, господиня. Треба наготувати, прибрати, приділити час сину-підлітку. Йому зараз 13 років, це непростий період.
Чоловік з розумінням відноситься до зайнятості дружини, у котрої по вечорах репетиції, а також концерти. Чи слухає пані Марина вдома музику? Слухає, але рідко і не голосно. Надає перевагу класиці. Більше слухає інші хори - у пошуках творчих ідей. Не можемо не згадати про участь Марини Григорівни у виставі О. Забарного "Історія однієї любові", де вона разом з колегою Любов'ю Пархоменко грали двох сестер. Це було у 2019 році. "Мій університетський вчитель з сольного співу Алла Борисівна Хоменко має талант об'єднувати навколо себе випускників. Саме вона запропонувала нам взяти участь у виставі. Цей захід планувався як університетський, але для широкого кола глядачів. На виставі було багато людей. Вона мала успіх. Своєю чергою, ми отримали купу позитивних емоцій і бесцінний досвід. Таке запам'ятовується на все життя!" - із захопленням розповідає героїня нашої оповіді.
Півтори години спілкування з пані Мариною пролетіли, як одна мить. Проводжаючи, вона звертає увагу журналіста на роботи юних художників на стінах у коридорі.
"Бачите, які талановиті діти навчаються у нашій школі! Аби тільки не війна! Робота з дітками налаштовує на позитивний лад. Ми не маємо права складати руки. З вірою у нашу Перемогу рухаємося далі", - наголошує пані Марина.
Автор: журналіст Nizhyn Post Вероніка Грицова
Фото надано М. Батрак
Джерело: NizhynPost
