Хрещення Господнє завершує цикл різдвяних свят. За своїм значенням воно не менш важливе, аніж Різдво та Великдень.
Цього року українці вперше святкуватимуть Водохреще за новим календарем, на який ПЦУ перейшла з 1 вересня 2023 року, тобто 6 січня.
Надалі це свято відзначатимемо щороку саме цього дня.
Пише cheline.com.ua
Із нагоди свята заведено ходити до церкви, а також освячувати воду.
«У церковній традиції ця вода називається великою агіасмою. У церкві є великий чин освячення води і малий. Малий чин освячення води можна звершувати упродовж року в будь-який день. Адже на великі свята є традиція освячувати воду.
Великим чином вода освячується тільки 5 січня, у переддень Богоявлення, і 6 січня – в сам день Богоявлення. Тобто як у народі називають: вечірня вода і Богоявленська – Хрещенська вода. Насправді це одна й та сама вода. Колись у стародавній традиції її освячували один раз. Але оскільки було багато людей, які приходили по цю воду, і це було всюди, де були християни, то вирішили розділити чин освячення води на два дні, щоб люди мали можливість упродовж двох днів набрати воду. Тому розмови про те, яка вода сильніша, неправильні. Насправді це однакова вода, освячена однаковим чином», – зазначає отець Роман, настоятель Катерининського храму в Чернігові.
Він також розповів, що відбувається під час освячення води та до чого парафіянам треба бути уважними.
«Звершуються молитви і благодать Духа святого сходить на воду та, можна сказати, змінює структуру води, її властивості й інколи з мертвої робить її живильною і цілющою. Але знову ж таки, це багато в чому залежить від людей, які набирають цю воду та споживають її. Бо коли священники моляться, вони просять, щоб на цю воду зійшла благодать пресвятого Духа, щоб ця вода отримала благословення Йорданове, щоб вона була для зцілення тіл і душ наших. Щоб вона була на освячення і окроплення домівок і щоб вона була на відігнання всякого зла. Тому кожному з нас, хто набиратиме водичку, треба також вслухатися в слова, які читаються під час освячення. І знову ж таки не просто набрати води, а зрозуміти, для чого і кому вона потрібна», – наголошує священник.
За його словами, освячену воду варто використовувати на освячення своїх домівок. Адже принісши з храму воду, обов’язково треба кропити нею свій дім.
«Відповідно, її потрібно і споживати. А Серафим Вирицький радить для тих людей, які у хворобі, споживати її раз на годину по чайній ложці. Нею можна обмиватися, обтиратися, використовувати її як благодать Божу, яка прийшла до нас і яка є для зцілення душ і тіл наших. Можна трішечки води долити в ванну, коли людина миється. Що добре, перейде на людину, а решта піде, куди й має», – пояснив отець Роман.
Щоправда, трапляється, що свято настає, а у людей залишається ще багато торішньої освяченої води. Бо українцям властиво запасатися всім і побільше.
«Якщо залишилася вода з минулого року, то питання: чому вона залишилася? Її треба використовувати та випивати.
Можна підлити нею домашні квіти, можна покропити грядки на дачі чи полити фруктові дерева, де ніхто не ходить, тобто, де люди не топчуться. Щоб святиня залишалася святинею. У жодному разі не треба виливати в унітаз чи раковини, щоб не оскверняти святиню.
До речі, в моєї мами зберігається вода, ще з часу коли я був малий. І ця водичка є до сьогоднішнього дня. Щоправда, вона потрохи п’ється, а до решти, що залишається, щороку доливається свіжа вода. І фактично вже десятки років, тобто більше 40, а може й ще більше, оця вода є в домі», – зазначив духівник.
