П’ятеро ічнянців виконують у прямому ефірі пісні на замовлення, а гроші люди переказують на картку конкретного воїна, підрозділ якого має потребу в авто чи ще чомусь необхідному, — пише Час Чернігівський.
— Ідея належить моєму братові, музиканту Ігорю Швецю. Інструменти та техніка у складчину (в кого що є). Студія — будинок Тані Салати. Кожен з нас працює у сфері культури. Проте проєкт не має стосунку до наших посад. Реалізуємо його з середини січня. Спочатку не було підходящого приміщення і нас у свій непрацюючий магазин впустив підприємець Роман Олефіренко, — деталізує 40-річна Марина ВІТИК, адміністраторка групи. — За перший ефір, на якому був присутній Сергій Сирота, староста Іржавця, зібрали 37 тисяч гривень, свою частку на автомобіль для Влада Демченка, захисника з цього села. Згодом облаштувалися вдома у Тетяни.
Готуватися починаємо за три години. На Ігорю звук, клавішні інструменти. Він грає на синтезаторі. Андрій Грудницький встановлює стійки, підключає камери, спеціальні ліхтарі, аби було хороше освітлення. Все ж треба поприєднувати до ноутбуків. Перевірити якість звуку та картинки. Граю на клавішних, з солісткою Вікторією Левченко приходимо за годину, готуємося.
Стрім починається о 18 годині або пів на сьому вечора, транслюємо його в прямому ефірі на моїй сторінці у Фейсбук та ТікТок. Триває він близько чотирьох годин. Наш репертуар — патріотичні пісні, також ліричні і, звісно, про кохання. Виконуємо їх наживо під мінусовку (фонограму), іноді під власний акомпанемент. Було приходив сам воїн і розповідав, що потрібно зараз на фронті. Захисники надсилають відеозапис звернення і ми його показуємо.
Протягом усього ефіру на екрані реквізити картки воїна, на яку ведемо збір. Першу пісню співаємо на свій вибір. В коментарях люди пишуть, що хочуть почути, замовляють.
В середньому дивиться від двохсот до трьохсот людей. Сподіваємося, з часом аудиторія збільшуватиметься. Географія широка — жителі Ічнянської громади, сусідньої Парафіївської, з Києва, мої друзі з Одеси (там жила двадцять років), навіть є з Барселони (Іспанія), інших країн. Є ж чимало людей з Ічнянщини, котрі нині за кордоном. Ми не знаємо, чи той, хто замовив пісню, задонатив, чи ні. Проте щоразу викладаємося на повну. Проводимо виступи двічі на місяць, частіше не виходить, в кожного є сім’я і свої клопоти.
— Як обираєте бійців, котрим потрібна допомога?
— Самі не шукаємо. Завжди це людина, яка звернулася до нас. Буває, ті, хто дивився наш виступ, пишуть: «Ви можете допомогти нашому родичу?»
З початку проєкту вже зібрали військовим 175 тисяч гривень. Тільки на минулих вихідних 36565, на позаминулому ефірі 31200 гривень.
Для якісних ефірів потрібне обладнання. Інколи доводиться його докуповувати, тому ще виставляємо реквізити картки для бажаючих підтримати наш проєкт. Кому і скільки переказувати — вибір глядачів.
Ті, хто хоче замовити пісню і допомогти землякам, оборонцям України, заходьте на сторінку Марини Вітик у Фейсбук. Наступний ефір заплановано на 14 квітня.
Джерело: "Вісник Ч", авторка Валентина Оостерська
Як повідомляв MYNIZHYN, удень навчається та відвідує гуртки, а ввечері плете з бісеру патріотичні браслети та брелоки, щоб зібрати гроші на ЗСУ: 12-річна ніжинка Діана Насібова за два роки назбирала на потреби наших захисників понад два мільйони гривень. Щовихідних дівчинка виходить на місцевий ринок і продає свої вироби, щоб зібрати гроші для військових. Також вона допомагає прилаштовувати у родини безпритульних тварин.
