28 квітня у Ніжині на Алеї Слави відкрили чотири стенди в пам'ять про 24 загиблих захисників: Костянтина Ковтуна, Богдана Паскевича, Олексія Коваленка, Олексія Ільчука, Владислава Очковського, Ярослава Кави, Сергія Бутенка, Сергія Кебкала, Володимира Драба, Дмитра Прохи, Віталія Нещерета, Артура Слухая, Михайла Смірнова, Сергія Наконечного, Юрія Штанька, Олександра Федченка, Сергія Сови, Володимира Соляника, Артема Бредюка, Станіслава Пінчука, Артема Тризуба, Анатолія Могили, Артема Ваніна та Володимира Петренка.
Фото: Стенд загиблим Воїнам на Алеї Слави у Ніжині
Ковтун Костянтин
Командир розвідувального взводу батальйону особливого призначення штурмової бригади «Буревій», лейтенант Костянтин Ковтун, 06.06.2002 року народження. Життя захисника України обірвалося під час виконання бойового завдання на території Донецької області 24 вересня 2023 року.
Богдан Паскевич
Богдан вступив на строкову службу до національної гвардії України у листопаді 2021. Широкомасштабне вторгнення його застало в Києві, де він зі своїми побратимами несли службу на блокпостах. Влітку 2022 підписав контракт з нацгвардією (1-ша Президентська бригада оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка «Буревій»). Восени 2022 воював на Бахмутському напрямку, де отримав поранення, потім реабілітація, військова підготовка в Великій Британії. З вересня 2023 боронив Україну на Сватівському напрямку, де 20 січня 2024 зустрів свій останній бій.
Олексій Коваленко
Олексій пішов добровольцем до лав ЗСУ у жовтні 2023 року і був направлений у Житомирську 95 ОДШВ, проходив навчання у Польщі. Після навчання був зарахований до 95 штурмової бригади та мав позивний «Кот». Загинув 21 січня 2024 року у бою на Харківщині на Купʼянському напрямку. Попрощалися та поховали в селі Галиця.
Олексій Ільчук
Олексій пішов на фронт з початком повномасштабного вторгнення і до кінця залишився вірним Військовій присязі. Останній свій бій зустрів 23 січня 2024 року поблизу населеного пункту Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області.
Владислав Очковський
Владислав пішов служити у 95-ту окрему десантно-штурмову бригаду (м. Житомир) у 2018 році . Був учасником АТО. Після закінчення контракту працював у аеропорту Жуляни. З першого дня повномасштабного вторгнення став на захист рідної країни і гідно прийняв смерть у бою з ворогом.
Ярослав Кава
На захист нашої країни Ярослав став з 2014 року. У 2015 році одружився, у родині народилися дві донечки. З 2016 року і до цього часу був штурманом-льотчиком вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 12-ї окремої бригади полку армійської авіації. Був гарним сином, братом, люблячим чоловіком, турботливим батьком для своїх доньок. Дуже любив свою Батьківщину та подорожі.12 березня 2024 року при виконанні бойового завдання Ярослав отримав смертельні поранення.
Фото: Стенд загиблим Воїнам на Алеї Слави у Ніжині
Михайло Смірнов
Михайло у березні 2022 року долучився до ЗСУ. Останнім часом боронив східні кордони держави. Загинув 15 лютого 2024 року у бою на Донеччині.
Сергій Наконечний
Сергій із перших днів повномасштабної війни боронив Ніжин, а після звільнення Чернігівщини звільнення вирушив боронити східні кордони України. Загинув 21 лютого 2024 року у бою на Донеччині.
Юрій Штанько
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Юрій не зміг спокійно всидіти вдома і, не вагаючись, пішов до військкомату, записався добровольцем та мужньо став на захист Батьківщини у складі 119-ої бригади 163-го батальйону ТРО Ніжина. З перших днів обороняв своє рідне місто. Далі відправився до Бахмуту, де 31 грудня 2022 року отримав серйозні поранення та втратив багато побратимів. Після лікування без жодного сумніву повернувся до служби. Загинув 28 лютого 2024 року під час виконання чергового бойового завдання з оборони Батьківщини.
Олександр Федченко
З перших днів повномасштабного вторгнення Олександр долучився до лав ТрО у рідному Ніжині. Захищав місто, а у грудні 2022 року під час захисту східних областей України отримав поранення. Після лікування повернувся до побратимів і продовжив боронити Україну від загарбників. Загинув 28 лютого 2024 року під час виконання чергового бойового завдання з оборони Батьківщини.
Сергій Сова
Сергій приєднався до лав ЗСУ з початком повномасштабного вторгнення, не зважаючи на стан здоров’я. Усі, хто спілкувався з Сергієм, знають, якою доброю, чуйною, працьовитою людиною він був. Ніколи не скаржився, що йому важко, а навпаки — підтримував побратимів, родину та друзів. Загинув він 3 березня 2024 року у бою на Запорізькому напрямку.
Володимир Соляник
Володимир у квітні 2022 року пішов добровольцем в ЗСУ. Воював у складі 66-ї моторизованої штурмової бригади на Лиманському напрямку. Ворожа куля припинила його життя 5 березня 2024 року.
Фото: Стенд загиблим Воїнам на Алеї Слави у Ніжині
Сергій Бутенко
З перших днів повномасштабної війни Сергій став на захист Батьківщини. Боронив Чернігівщину, а після її звільнення у складі одного з підрозділів військової частини А4674 вирушив боронити східні та південні кордони України. Загинув 10 січня 2024 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.
Сергій Кебкал
На час повномасштабного вторгнення Сергій працював у Данії. Він повернувся до України та добровільно пішов до Ніжинського військкомату, звідки був направлений до ВЧ А2622. Отримав статус учасника бойових дій, захищав східні кордони України. Сергій був добрим, чуйним, відповідальним, завжди готовим прийти на допомогу. 12 січня перестало битися серце захисника України.
Володимир Драб
З першого дня повномасштабного вторгнення Володимир пішов добровольцем до лав ЗСУ. Захищав Чернігів в складі 162 батальйону 119 бригади ТРО. Потім із серпня місяця 2023 року в складі батальйону був направлений на захист до Кремінської міської громади Сєвєродонецького району Луганської області. Там отримав вже другу контузію. 14 січня під час штурмових дій військ агресора отримав тяжке поранення, але як командир взводу не зміг залишити свого тяжко пораненого побратима, намагався на собі витягти його, але ворожа куля не дала надії на життя.
Дмитро Проха
До лав ЗСУ Дмитро долучився у вересні 2023 року. Службу проходив у складі одного з підрозділів військової частини А7400. Загинув 30 січня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Віталій Нещерет
Віталій долучився до лав ЗСУ після початку повномасштабної війни. Ніс службу в штурмовому батальйоні "Карпатська Січ" ім. Олега Куцина. Боронив Україну на східному напрямку бойового зіткнення. Загинув 13 лютого 2024 року у бою на Донеччині у селі Макіївка.
Артур Слухай
Артур приєднався до війська з першого дня повномасштабного вторгнення, без жодних вагань. Він пішов захищати майбутнє своєї країни. Спочатку був захист рідного міста, а потім були важкі бої: Бахмут, Авдіївка, Роботине — Запоріжжя, за що був нагороджений медаллю «За хоробрість у бою». На жаль, під час виконання бойового завдання на Куп‘янському напрямку в Харківській області, отримав 70% опіків ІІІ-ІV ступенів і був доставлений до лікарні в критично важкому стані… Спочатку боротьба за життя була в Україні, а потім в польському надсучасному шпиталі… Чотири місяці Артур докладав надлюдських зусиль у боротьбі за життя, але 14 лютого 2024 року воно обірвалося…
Фото: Стенд загиблим Воїнам на Алеї Слави у Ніжині
Артем Бредюк
Артем з початком повномасштабної війни пішов служити до одного з підрозділів територіальної оборони Ніжинщини у військову частину А7329 на посаду водія стрілецького відділення. 31 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання з оборони міста Соледар на Донеччині Артем загинув.
Станіслав Пінчук
З перших днів повномасштабного вторгнення Станіслав пішов боронити Україну від підступного ворога. Зі зброєю в руках захищав наше мирне майбутнє… Загинув Воїн 21 червня 2023 року.
Артем Тризуб
У лютому 2023 року Артем долучився до лав оборонців України. Пройшов навчання у Великій Британії, опанував спеціальність «снайпер ІІ категорії». Далі службу ніс у складі одного з підрозділів військової частини А4030. Загинув 16 грудня 2023 року під час боїв з окупантами на Донеччині.
Анатолій Могила
Після початку повномасштабної війни Анатолій боронив Україну у складі одного з підрозділів військової частини А4053. Загинув він 16 грудня 2023 року в ході виконання бойового завдання на Харківщині біля села Синьківка Купʼянського району внаслідок ворожого обстрілу.
Артем Ванін
У листопад 2022 року Артем вирішив укласти контракт та долучився до лав ЗСУ. Останнім часом був у складі одного з підрозділів військової частини А4845. Загинув 6 січня 2024 року під час виконання бойового завдання на Херсонському напрямку.
Володимир Петренко
У жовтні 2023 року Володимир долучився до лав ЗС України. Боронив її незалежність у складі одного з підрозділів військової частини А4066. Загинув він 9 січня 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківщині.
Дякуємо кожному за те, що віддали найдорогоцінніше, що могли. Пам'ять про вас буде жити вічно.
Як повідомляв MYNIZHYN, 27 квітня у Ніжині на спортивному майданчику Міського центру "Спорт для всіх" відбувся Відкритий кубок з мініфутболу "Пам'яті бойового льотчика Максима Шендрикова".
