16 серпня у кав’ярні-книгарні Жито відбулись Серпневі вірші з Володимиром Партикою. Також на заході була презентація книги автора “Дім”.
Журналісти MYNIZHYN поспілкувались з поетом стосовно його творчості та натхнень.
Володимир Партика – поет, котрий неперервно пізнає життя і ділиться цим через творчість. Якщо описати те, що він транслює двома словами, то ось вони: «Жива поезія», адже його вірші пробуджують до життя.
Фото: Володимир Партика
Як зазначає Володимир про збірку, “якось я читав в черговий раз вірші на вулиці, взимку, в лютий холод. Раптом дуже захотілось додому, але я не знав, де мій дім. «Де я взагалі живу?» — прийшло запитання. А невдовзі за ним і відповідь: «Ти живеш там, де ти є. Ти живеш всюди. Твій Дім — не стіни, а внутрішнє відчуття. Відчуття, що ти живий» Одразу за цією думкою зʼявився вірш «Дім», а згодом і збірка, ідея про яку довго дозрівала, і нарешті зійшла. Люди, в чиї руки потрапляє книга так і говорять, що почуваються з нею як вдома”.
— Що надихає вас на творчість?
— Мене надихає на творчість спостереження за своїм життям, коли ти бачиш у ньому, відкриваєш для себе якісь нові висновки, нові бачення та світогляд. Хочеться про це якось виразити і я говорю про це через вірші. Оскільки воно мене настільки вражає, саме життя, яке зі мною відбувається, що хочеться якось яскраво це передати. Тому про це так і говорю віршами через поезію.
— Щоб ви порадили людям, які б хотіли стати поетами або початковим поетам?
— Ставати, тому що якщо це бажання, якщо це мрія, то вона має право і є зміст її здійснювати. Треба бути готовим, що саме бажання стати поетом, це не конкретне бажання, воно ще немає можливо якоїсь основи, але це перший крок і треба все одно, якщо є таке бажання – то спробувати. Коли людина починає це робити, вона розкриває яким поетом хоче стати, що вона хоче людям говорити, для чого взагалі поезія і що хоче через цю поезію передати. От на ці питання потрібно знайти відповіді. Але мені здається, що якщо почати їх шукати на самому початку, то тоді можна і не почати займатись поезією. Тому перший крок – це просто слухати і почати писати, подивитись як це пишуть інші люди, а може і собі шось схоже зробити або ж навпаки несхоже. І слухати саме головне своє серце і світ навколо життя.
— Чи були якісь складнощі у написанні вашої збірки поезій “Дім”?
— У написанні ні. Ідея зробити книгу прийшла уже тоді, коли були готові вірші. Були складнощі з тим, щоб почати це робити. От ти запитала мене, як почати писати поезію? Проблем немає. А от видати книгу, це вже інше питання, наступна сходинка. Для мене це було дійсно дуже важко, тому що у мене не було тоді ресурсів, я не бачив можливостей для цього, але в якийсь момент я вирішив, що далі так не може відкладатися, вже була ідея книги, було в голові оформлення як вона має виглядати і розуміння шо треба пробувати робити з того шо є. І от були перші кроки, і пошуку людей, які намалюють обкладинки і в пошуку людей, які інвестують в те, щоб книга друкувалась і в пошуках видань, які зроблять так як все потрібно для мене. От треба було здійснити такий крок, впірнути в це і почати це робити.
— Що ви відчуваєте, коли читаєте поезію?
— Я відчуваю себе більш справжнім, ніж такий який я є у повсякденному житті, коли я в якихось думках, в своїх спогадах чи мріях, образах інших людей. Коли читаю вірші, я відчуваю просто саме життя…Якась така звичка відпрацювалась відчувати момент, життя, світ, людей, відчувати саму поезію і суть ту, яка через неї передається.
— Що ви відчуваєте після виступу?
— Дуже часто ейфорію, радість, спокій всередині, піднесення і бажання робити шось нове і багато робити зараз.
— Кредо по життю Володимира Партики?
— Впав – вставай! Іти, жити не зупиняючись. От і все. У мене не було ніякого кредо. Тільки от запиталось – от воно і з’явилось. Жити наповну, від душі. Ми у «Жито» (назва закладу) знаходимся, отже жити.
Благодійний захід пройшов у дуже ламповій атмосфері, атмосфері дому та затишку. Всі гості, були дуже раді, що прийшли, а поет, який приїхав з Києва, був зворушений таким теплим прийомом.
Як повідомляв MYNIZHYN, вечір 2 серпня був наповнений теплою атмосферою. Біля кав’ярні Жито зібрались люди, щоб послухати поезію та поділитись власною творчістю. На заході проходив збір на п'ять Fpv-дронів для 3 ОШБр.
