Завантаження ...
banner

Школярі почали більше спілкуватися російською, але не скрізь: результати опитування на Чернігівщині

Школярі почали більше спілкуватися російською, але не скрізь: результати опитування на Чернігівщині фото

На Чернігівщині, у порівнянні з минулим роком, зросла на 10% кількість старшокласників, які на перервах спілкуються російською мовою на рівні з українською або переважно російською. Тепер таких учнів 30%, — розповіла Суспільному начальниця управління Державної служби якості освіти в Чернігівській області Тетяна Маханькова.

Водночас тих, хто використовує російську в онлайн-спілкуванні, серед старшокласників області стало менше на 4%. Такі результати показав моніторинг, проведений через опитування у квітні-травні 2024 року Державною службою якості освіти України у співпраці з Уповноваженим із захисту державної мови. В області до опитування долучились 102 вчителі, 228 учнів і учениць старше 14 років та 591 людина з-поміж батьків школярів.

Зі слів Тетяни Маханькової, такий моніторинг проводять другий рік поспіль.

"Його мета — виявити чинники, які впливають на мову спілкування учасників освітнього процесу в повсякденному житті, щоб розуміти, які ж заходи ми маємо вжити на рівні закладу освіти, громади та держави, аби державна мова превілювала у всіх сферах життя", — каже Тетяна Маханькова.

На думку більшості опитаних вчителів (58%), найбільш негативно впливає на звичку дітей спілкуватися не українською мовою — це мова спілкування вдома.

Самі ж учні зазначають, що дуже заважає суржик, на якому розмовляють оточуючі.

Водночас кількість вчителів, які послуговуються виключно українською мовою і під час уроків, і під час перерв, також, у порівнянні з минулим роком, зменшилась.

За спостереженнями учнів, це 79% проти торішніх 81% — якщо мова йде виключно про уроки, та 64% проти торішніх 72% — якщо говорити про спілкування на перервах.

Щодо батьків, які спілкується вдома виключно українською мовою, так само їх стало менше — на 3% у порівнянні з минулим роком. Разом з тим — на роботі вони навпаки стали більше послуговуватися українською — цей показник зріс на 4%. Також на 5% зросла кількість батьків, які спілкуються виключно українською мовою в соціальних мережах.

Ідею створення безкоштовних курсів, тренінгів та освітніх платформ для вдосконалення знань з української мови в області підтримують 87% учителів та 76% батьків.

Серед старшокласників мають бажання покращити свою українську 70% опитаних (це на 5% менше, ніж торік).

Як повідомляв MYNIZHYN, чи стали люди у Ніжині більше говорити українською мовою, або частіше звертатися, приміром, до Ніжинського університету, аби скласти іспит на знання мови? Що взагалі говорять філологи про таке спірне питання, як мова має значення?

Приєднуйтесь до наших сторінок в соцмережах і слідкуйте за головними подіями: