Українська кухня – це не лише набір рецептів, це частина культурної ідентичності нашого народу, що передається з покоління в покоління. Вона має здатність об'єднувати українців у будь-якому куточку світу, навіть на іншому континенті. Журналісти MYNIZHYN поспілкувалися з Тамарою Іоновою – психологом, співробітником-волонтером Українського музею в Австралії та ніжинкою, яка переїхала до цієї далекої країни, але зберігає в своєму серці тепло рідної землі й смаки ніжинських страв.
У цьому інтерв'ю ми поговоримо про гастрономічні маршрути, що простягаються від Ніжина до Австралії. Тамара розповість, як українські кулінарні традиції знаходять нове життя на далекому континенті, як австралійці відкривають для себе українську кухню, та як смак наших страв допомагає зберегти національну ідентичність навіть за тисячі кілометрів від України.
— Ви родом з Ніжина – міста, відомого своїми огірками та гастрономічними традиціями. Які спогади дитинства пов’язані з ніжинською кухнею?
— Як і більшість родин, наша сім’я завжди їла просту, зрозумілу їжу. Смажена картопелька із соленими огірочками – то найулюбленіша страва мого дитинства. Оскільки моя родина проживала в приватному будинку, в нас на подвір’ї були господарські невеличкі печі, для хазяйських потреб, нагріти води тощо. Так ось, влітку ми часто варили на них кукурудзяні початки у великих чавунах. Незабутній аромат вареної кукурудзи на все подвір’я. Також мама варила варення на вулиці, доречі теж на печі, пінка з варення – то найсмачніше!
Фото: Тамара Іонова популяризує українську кухню в Австралії
— Чи зберігаєте Ви традиції української кухні в Австралії? Які страви найчастіше готуєте вдома?
— Після переїзду до Австралії наша кухня залишилась незмінною – борщ, вареники, голубці, налисники – улюблені страви нашої родини. З екзотичного – додалось більше морепродуктів. Навіть суп із акули інколи варимо, ну то так, «на любителя». Що характерно для Австралії – доступність всіх свіжих овочів та фруктів протягом усього року.
— Як австралійці сприймають українську кухню? Чи відчуваєте Ви інтерес до наших страв серед місцевого населення?
— Австралійці не дуже вибагливі до їжі, в традиційній кухні Австралії домінують картопля фрі – в них це має назву «Чіпс», м’ясний пиріг, барбекю – смажене на вогні та вуглях м’ясо та сосиски. Українську кухню сприймають із зацікавленістю, на мультикультурних фестивалях великий попит мають вареники. Вони їм більш знайомі, бо схожі на китайські традиційні пельмені та їх аналоги, китайське населення в Австралії чисельне, тому їх кухня має популярність. Але в більшості австралійці все ж таки віддають перевагу своїй, звичній для них їжі.
Фото: Оздоблення кухонь Австралії XIX ст.
— Ваша робота у музеї в Австралії пов’язана з українською культурою. Чи є гастрономічна складова частиною експозиції? Як вона представлена?
— В Українському музеї Австралії ми маємо у фондах посуд, більш сувенірний, правда, та друковані періодичні видання діаспори, в яких часто є кулінарні рубрики з традиційними рецептами української кухні. Також зустрічала збережені від більш ранніх хвиль міграції від руки написані рецептурні книги, які зберігають та передають від покоління до покоління автентичні рецепти різних регіонів України.
— Які страви з Ніжина Ви хотіли б представити австралійцям, щоб краще познайомити їх з українською гастрономією?
— В Мельбурні є декілька магазинів, в яких можна купити Ніжинські огірки, тому користуюсь цією можливістю, коли потрібно комусь зробити цікавий подарунок, та як то кажуть, наочно і на смак продемонструвати Ніжин.
Фото: Популяризація традиційних українських страв у Австралії представниками українських громад
— Чи помітили Ви якісь схожі риси між українською та австралійською кухнями?
— Австралійці люблять картоплю так само, як і українці. Також полюбляють жирненький бекон, ну і їхній традиційний десерт «Павлова» схожий на наше улюблене безе.
— Як гастрономічні традиції допомагають зберегти українську ідентичність за кордоном?
— Традиції страв, які готують до відповідних свят – Різдва, Великодня тощо, випікання пасок, приготування куті – саме те, що підкреслює важливість збереження звичаїв України та належність до українського народу. Ну і, звичайно, борщ, який майже не зникає з кухні моєї родини. Мої діти доволі часто просять його навіть на сніданок, а шкварочки із сала називають українськими чіпсами.
Фото: "Борщ" китайського виробництва в супермаркетах Австралії
— Чи існують гастрономічні проєкти або ініціативи в українській діаспорі Австралії, в яких Ви берете участь?
— В українській громаді Австралії святкують усі традиційні свята України, і святкування супроводжується приготуванням традиційної української їжі, яку готують волонтери з громади. Також в одній із філій громади є українське кафе «Трембіта», яке періодично влаштовує веселі зустрічі, супроводжуючи їх традиційними українськими стравами. До речі, якщо ти не хочеш чи не можеш самостійно приготувати вареники вдома, їх завжди можна придбати, бо багато жінок діаспорянок роблять їх на замовлення – будь-які, на будь-який смак, і ти завжди знаєш, де і в кого їх можна купити.
— Чи змінилися Ваші гастрономічні звички після переїзду до Австралії? Які нові страви стали частиною Вашого повсякденного життя?
— Перевага залишилася, і так буде завжди в моїй родині, – за кухнею та стравами України. Це зв’язок поколінь, це культура та традиції на смак. Від когось із австралійців колись почула тут: «Через животик швидше зрозумієш про Україну». В Австралії є одна страва, яка є виключно австралійського походження – це густий соус під назвою «Веджімайт». Про його походження можна знайти інформацію в мережі. Так от, коли ми тільки переїхали, наші друзі, які допомагали з переїздом, влаштували нам своєрідну «перевірку», підготувавши канапки з цим соусом. Якщо новоприбулі до Австралії вподобали смак «Веджімайту», то їхнє життя в Австралії складеться. Скажу вам так – смак словами пояснити складно. Деяким друзям та родичам ми передавали цей соус в Україну, і коментарі були неоднозначні. Доречі, якщо комусь цікаво спробувати, в Україні його також можна придбати через інтернет. Тож, якщо ви хочете здивувати своїх гостей чимось дуже екзотичним – придбайте «Веджімайт», але краще спочатку маленьку баночку!
В Австралії дуже популярна азійська кухня, оскільки країна мультикультурна. З того, що довелося спробувати, улюбленими стали китайський суп із акули та грибів «шиїтаке», а також корейські шкварки із сала, приготовані так, ніби вони смажені у фритюрі, і розміром із велике яблуко.
Фото: Тамара Іонова з родиною
— Як, на Вашу думку, гастрономія може бути засобом культурної дипломатії? Чи є якісь плани щодо популяризації української кухні в Австралії?
— Однозначно, гастрономія – це надважливий засіб репрезентації культури України на міжнародному рівні. Саме для цього рік тому за підтримки Спілки українських організацій Австралії, за ініціативи очільниці однієї з філій громади Мельбурна Ліани Сліпецької та разом із групою волонтерів, за підтримки посольства України в Австралії, було організовано візит Євгена Клопотенка. Він провів в Австралії декілька званих благодійних вечерь, кошти з яких пішли на закупівлю продуктів тривалого зберігання для населення деокупованих територій України.
Також спостерігаю за перебігом австралійського кулінарного шоу «Майстер Шеф». Минулого року там стався цікавий інцидент: одна з учасниць проєкту, етнічна росіянка, приготувала на конкурсі борщ, назвавши страву традиційним російським супом із буряком. Реакція в медійному просторі була колосальною – представники українських громад Австралії та навіть посол України Василь Мірошниченко робили офіційні звернення до проєкту, виступали з заявами в медіа та соціальних мережах щодо привласнення нематеріальної культурної спадщини України, якою є рецепт українського борщу.
Популяризація української традиційної кухні в Австралії відбувається активно. У Сіднеї вже кілька років функціонує ресторан української кухні «Мавка». У Мельбурні кілька мультикультурних гастрономічних проєктів, таких як «Free to Feed», мають тренерів-українок та пропонують українське меню для виїзних мультикультурних кейтерингів. Нещодавно в Мельбурні відкрилася кейтерингова компанія, яка пропонує українське меню для заходів. Багато приватних осіб з українським бекграундом мають бізнес, пов’язаний з приготуванням на продаж традиційних українських страв та випічки. Жоден масовий захід в українських громадах Австралії не обходиться без української традиційної кухні.
Плануємо підтримувати цю діяльність і ще більше інтегрувати українську культуру в мультикультурний простір Австралії, оскільки культура та традиції України є потужними, глибокими, стародавніми та наповненими сакральним змістом і філософією. А якщо є можливість спробувати «Україну на смак», як сказав Клопотенко, то більш інформативного шляху для знайомства годі й шукати!
Фото: Благодійні вечері від Євгена Клопотенка
На завершення Тамара додає: «Слава Україні!» – ці слова для нас дуже доречні, адже вони символізують нашу ідентичність, єдність та незламний дух. У відповідь: «Героям слава!» – вшановуємо тих, хто бореться за нашу свободу і незалежність, і пам’ятаємо про їхню самовідданість та героїзм. Зберігаємо та популяризуємо нашу українську культуру та її гастрономічну складову.
Нагадаємо, раніше ми спілкувалися з Вікторією Матвієнко, котра виїхала до Німеччини разом з дітьми. Яке ставлення у німців до українців, чи допомагають адаптуватися, чи підтримують Україну на демонстраціях – читайте у матеріалі.
