Покровський ярмарок у Ніжині — це не просто торгівля. Це подія, яка протягом століть була справжнім серцем міста. Він народився ще в XVII столітті й одразу став одним із найбільших торгівельних майданчиків на Лівобережній Україні. Перша письмова згадка про нього датується 1642 роком. Тоді на свято Покрови в Ніжин з’їжджалися купці з усієї Гетьманщини, а також торговці з Речі Посполитої, Османської імперії та навіть Священної Римської імперії.
Не випадково ярмарок припав саме на Покрову. Для козаків це було головне свято — вони вважали Богородицю своєю заступницею. Ніжин у ті часи був центром козацтва Лівобережжя, тому й не дивно, що місто перетворювалося на справжній вулик, куди зліталися всі — від козацької старшини й міщан до іноземних купців.
Журналісти MYNIZHYN підготували добірку фактів про історію Покровського ярмарку, аби нагадати, чому він став символом Ніжина та його культурної спадщини.
Що можна було знайти на ярмарку?
Практично все. Від звичайної городини й ремісничих виробів до екзотичних товарів з-за морів. Селяни привозили овочі, сушені груші та яблука, мед, м’ясо, горілку. Ніжинські міщани торгували виробами власних ремісничих цехів — від знарядь праці й одягу до прикрас. Особливий попит мали знамениті дукачі — срібні нагрудні прикраси, які могли дозволити собі тільки заможні родини.
Ніжин тоді славився і своїм тютюном. Його вирощували майже в кожному дворі, і за якість він не поступався закордонному. Козаки курили люльки й вихваляли свій врожай, а водночас — торгували й самі.
Грецькі купці привозили до Ніжина справжні дива: каву, яку містяни полюбили так, що у XVIII столітті в місті діяло мінімум шість кав’ярень, спеції, китайський шовк, турецьке мило, молдавське вино, дамаську сталь, хутро, англійські тканини, порцеляну. Покровський ярмарок був місцем, де Україна торкалася світу.
Ярмарок як свято
Але ярмарок — це не тільки про торгівлю. Це була ще й нагода для козацьких побратимів зустрітися, поділитися новинами, згадати минуле. Найсміливіші парубки й козаки влаштовували силові змагання чи навіть двобої — переможців зустрічали оплесками, а переможених проводжали жартами.
Працював навіть тимчасовий ярмарковий суд, щоб розбирати крадіжки й бійки. Головував у ньому ніжинський полковник.
Музики з місцевого цеху розважали натовп піснями й грою на інструментах. А в повітрі змішувалися запахи прянощів, тютюну й свіжозвареної кави.
Ярмарок і розвиток міста
Покровський ярмарок у Ніжині був одним із найбільших і найвідоміших в Україні XVIII–XIX століть. Щороку він збирав тисячі купців із різних регіонів Російської імперії, Польщі, Османської імперії, Греції та навіть Західної Європи. Протягом кількох тижнів у місті укладалися торговельні угоди, продавалися товари з усього світу — від хутра й риби до тканин, прянощів та прикрас.
Ярмарок перетворив Ніжин на важливий економічний центр. Торгівля приносила прибутки місту, сприяла розвитку інфраструктури — довкола торгових площ з’являлися склади, лавки, готелі, трактири. У багатьох приватних будинках облаштовували кімнати для купців, що приїздили на кілька тижнів.
Для ніжинців це було не лише джерело заробітку, а й спосіб контактувати з іншими культурами та мовами. Через Ніжин проходили не тільки товари, а й нові ідеї, традиції та новини з далеких країн. Саме завдяки Покровському ярмарку місто закарбувалося в історії як один із ключових торговельних центрів України.
Від минулого до сучасності
У ті часи в Ніжині проводили ще два ярмарки — Троїцький та Всеїдний, але саме Покровський став візитівкою міста. Традиція збереглася крізь століття. У незалежній Україні її відновили, і вже понад чверть століття Покровський ярмарок знову збирав майстрів, торговців і гостей з усієї країни.
Для сучасних ніжинців і туристів це було не лише місце торгівлі, а й культурно-мистецьке свято: концерти, майстер-класи, народні забави. Люди купували теплі речі й сувеніри, смакували козацькі страви, а головне — відчували ту особливу атмосферу, яка об’єднує покоління.
Сьогодення
На жаль, останніми роками війна не дає можливості проводити такі масштабні заходи. Проте ніжинці вірять: Покровський ярмарок обов’язково повернеться. Він уже давно перестав бути просто торгівлею — це жива історія міста, його традиція й гордість, що з’єднує минуле й сучасність.
Бо ярмарок у Ніжині — це завжди більше, ніж купівля-продаж. Це про зустрічі, емоції, спільність і пам’ять. І про впевненість у тому, що після нашої перемоги він знову оживе на площах міста, так само яскраво, як і сотні років тому.
Як повідомляв MYNIZHYN, коли вулиці наповнюються пахощами чебрецю, в будинках з’являються липове, осикове гілля та лепеха, а дівчата прикрашають волосся вінками з польових квітів – це означає, що настали Зелені свята.
