24 Лютого 2016
1917
Плаваючу гусеничну машину спроектували і побудували два жителі Чернігова, талановиті техніки і завзяті мисливці. Всюдихід вони створили для своїх потреб, щоб із комфортом пересуватися по поліських болотах.
Плаваючу гусеничну машину вантажопідйомністю в 1 тону спроектували і побудували не в секретному конструкторському бюро і не на промисловому підприємстві. Її автори - жителі Чернігова Павло і Олександр Точені, грамотні техніки і завзяті мисливці. Всюдихід вони створили для своїх потреб, щоб із комфортом пересуватися по поліських болотах.
У це непросто повірити, але гусеничну машину конструктори спроектували і виготовили самі.
Перевага перед колісним ходом в тому, що гусениці не ушкоджують шар моху на болотах, та й питомий тиск на грунт створюють набагато менше. На думку творців, ці переваги варті клопоту пов'язаних з розробкою гусениць. Недоліки гусениць автори проекту усунули, застосувавши гумовотканні стрічки замість гусеничних ланцюгів і пневматичні опорні катки.
Двигун всюдихода - дизельний 2,0-літровий Mercedes, коробка передач і ведучий міст - від задньопривідної Toyota. Найскладніші вузли трансмісії - бортові фрикціони (керується мисливський всюдихід по-танковому) - майстри виготовили самі, застосувавши колісні редуктори від списаного автобуса.
Комфорт пасажирам забезпечує опалювальна кабіна місткістю 5 чоловік. На даху влаштовано два люки, через які можна спостерігати за околицями. Трофеї та ще кілька пасажирів можна взяти у відкритий кузов, який, до речі, теж має своєрідне опалення - обдув теплим повітрям від радіаторів дизеля.
Машина легко долає засніжені ділянки, заболочений грунт, дрібнолісся, зарості очерету. Рівень шуму - що в салоні, що зовні - невеликий, набагато менше, ніж можна було б очікувати від гусеничного транспортера масою 2,5 т.
На разі програма ходових випробувань близька до завершення, результати відповідають очікуванням авторів. Поведінка машини на плаву також частково випробувана й оцінена позитивно.
