Ранковий туман огорнув Ніжин м’якою пеленою, перетворивши знайомі вулиці на примарні картини. У цій імлі місто звучить тихіше, рухається повільніше — ніби на мить зупинило подих, щоб побути наодинці зі своїми спогадами.
Туман у Ніжині — це не просто погода. Це стан, у якому місто живе по-іншому: старі храми виглядають, мов тіні минулого, дерева в парку Шевченка нагадують про осінь, що не поспішає відпускати, а перехожі, загорнуті у свої думки, здаються мандрівниками між снами. Коли місто прокидається у тумані, воно ніби повертає собі право на спокій — без поспіху, без шуму, з присмаком вічності.
Журналісти MYNIZHYN зібрали кілька світлин цієї примарної краси — про тишу, про дихання осені й про той ніжинський спокій, який складно передати словами.
Фото: Олександр Воронуха
Як повідомляв MYNIZHYN, жовтень перетворив Ніжин на справжню казку: його огорнуло м’яке золото листя, а старі каштани й клени щедро сипали свої барви під ноги перехожим. Як це було — пригадаємо.
