Ірина Новак вже декілька років працює продавчинею на чернігівському ринку. Від початку повномасштабного вторгнення разом зі своїми колегами зайнялась волонтерством: плете килимки та в’яже шкарпетки для наших воїнів.
Пише Челайн
«Десь з травня в 2022 році ми вийшли, і з літа ми вже почали працювати та щось робити потихеньку. Потім, коли вжепотреби зросли, зрозуміли, що потрібно. Написала пост у фейсбуці, що потрібні якісь светри, нитки для того, щоб робити замовлення для волонтерів,отак все і почалось», — Ірина Новак, продавчиня, волонтерка.
За цей час жінка зв’язала вже 300 пар шкарпеток, які надсилали в різні куточки України.
«І Запорізький напрямок, і Харківський, і нашим на прикордоння передавали на хаби. Коли в’яжеш вручну, то влітку це може бути і пара за день, а взимку, коли на роботі не можна і руки дістати зкишень, тоді, звичайно, трішки важче. Все одно намагаєшся щось робити, тому що тут важко, а там зовсімнема сил на це все, тому як є», — Ірина Новак, продавчиня, волонтерка.
Поряд з Іриною Новак працює Наталія Кабенок.
«З початку війни ми не працювали тут, а потім, як вийшли на роботу, познайомились з мамою нашого чернігівського Героя – Дениса Рамадана. Вона вчителька, і хоча син загинув, людина не опустила руки. Ми випадково познайомились, і стали допомагати. Бійці просять то те, то те, вони списуються, і допомагаємо хто чим може», — Наталія Кабенок, продавчиня, волонтерка.
Жінка показує нещодавно зв’язані килимки. Матеріал на вироби збирають власними силами, або ж допомагають знайомі та друзі.
«В нас передача відбувається кожного тижня. Більш-менш нас багато, тому збирається швидко. В кожного є якісь знайомі бабусі, які дома в’яжуть. Теж приносять, тому це не тільки ми. А так дівчата в’яжуть. Вони, як павуки, плетуть швидко. Воно збирається швидко, аби був матеріал якийсь. У нас дівчат 6 десь плетуть шкарпетки, килимки і все таке. Є люди, які збирають на ринку і кришечки, баночки івсякі ґудзики. Це все здається куди треба. І потім обмінюється на нитки, на речі, в секунді беремо», — Наталія Кабенок, продавчиня, волонтерка.
«Я ходжу по секонд-хендах, знаходжу більш-менш нормальні светри з акрилу, вовни. Дівчата розкручують, а митут уже в’яжемо. Бачите, які виходять вироби кольорові. Є в нас бібліотека дитяча, туди дітки дещо приносять,ходимо. Вони забирають у нас те, що ми збираємо для них», — Ірина Новак, продавчиня, волонтерка.
Нині волонтерки з чернігівського ринку готують нову передачу для військових.
«Кожен із ваших рідних може там опинитись. І коли ти допомагаєш комусь, хтось допоможе для твоїх. Тому треба думати, що це ви не для когось, а для своєї дитини, брата чоловіка робите. У нас тут Людочка працює, в неї вже два брати загинуло, і не дай Бог, щоб хтось із Ваших рідних там опинився та загинув. Тому треба допомагати», — Ірина Новак, продавчиня, волонтерка.
«Так боляче на них дивитись, коли вони там мерзнуть, ось ми п’ємо каву, а вони інколи і попити не можуть простої води. Тому душа болить. Дуже болить. Коли побачиш новини, дуже боляче. Тому хто чим може, тим і допомагаєм», — Наталія Кабенок, продавчиня, волонтерка.
