7 травня світ відзначає День радіо – винаходу, який докорінно змінив спосіб передавання інформації, відкрив нові можливості для комунікації та став важливим чинником формування сучасного інформаційного простору.
До цієї дати журналісти MYNIZHYN підготували розгорнутий матеріал, у якому поєднали загальну історію становлення радіо та маловідому, але надзвичайно цікаву сторінку – розвиток радіомовлення у Ніжині.
Дискусії щодо першості у винайденні радіо не вщухають і досі. Загальноприйнятою вважається дата 1896 року, коли італійський інженер Гульєльмо Марконі подав заявку на патент бездротової телеграфії, який було офіційно зареєстровано 2 липня 1897 року.
Ця подія стала важливим етапом у становленні радіо як практичної та комерційно придатної технології. Водночас значний внесок у розвиток цієї технології зробили й інші видатні вчені – Томас Алва Едісон, Нікола Тесла, Генріх Герц, Ернест Резерфорд. Однак справедливо зазначити, що радіо не є результатом роботи однієї людини: це підсумок багаторічних досліджень електромагнітних явищ, які проводилися впродовж усього XIX століття.
Початок цим дослідженням поклали роботи Майкла Фарадея, який сформулював основи теорії електрики й магнетизму. Його ідеї розвинув Джеймс Клерк Максвелл, створивши математичну теорію електромагнітного поля. Саме ці наукові здобутки дали змогу перейти від теоретичних уявлень до практичних експериментів. Німецький фізик Генріх Герц першим експериментально довів існування електромагнітних хвиль, створивши пристрої для їх передачі та прийому. Хоча його апаратура могла працювати лише на невеликих відстанях, саме вона стала основою для подальших удосконалень.
Наприкінці XIX століття кілька вчених паралельно працювали над удосконаленням цих пристроїв. Найбільшого успіху досяг Марконі, якому вдалося налагодити передавання сигналу на значні відстані та довести практичну цінність винаходу. Його досліди у Великій Британії стали вирішальними для визнання радіо як засобу зв’язку.
Україна також зробила вагомий внесок у розвиток радіотехнологій. Уже 25 березня 1898 року в Одесі вчений Микола Пильчиков продемонстрував досліди з бездротової телеграфії та радіокерування. Його експерименти, зокрема керування пристроями на відстані, свідчать про високий рівень розвитку наукової думки в Україні. Це ще раз підтверджує, що українські дослідники працювали в руслі світових наукових тенденцій.
Початок регулярного радіомовлення в Україні датується 16 листопада 1924 року, коли в Харкові пролунала перша передача. Вона стала важливим кроком у розвитку масових комунікацій. Упродовж наступних десятиліть радіо відігравало значну роль у суспільному житті, хоча й перебувало під впливом радянської ідеології. Попри це, ефір наповнювався не лише політичними повідомленнями, а й культурними програмами, музикою, театральними постановками.
Особливої уваги заслуговує історія радіо в регіонах, зокрема в Ніжині. Саме тут розвиток радіозв’язку розпочався ще у 1921 році – значно раніше, ніж з’явилося повноцінне радіомовлення. Іван Пигуляйко та Леонід Шпакієвський спорудили антену довжиною 160 метрів між двома дзвіницями. Це був технічно складний і водночас сміливий крок для того часу. Уже 16 березня 1921 року було прийнято перші сигнали з Харкова, які вдалося розшифрувати за допомогою азбуки Морзе. Саме цей день вважається початком діяльності ніжинської радіостанції.
Перші передачі мали переважно інформаційний характер. Вони відображали політичні події того часу, зокрема рішення партійних з’їздів. Проте з розвитком радіо його функції поступово розширювалися. Воно ставало не лише засобом інформування, а й важливим культурним інструментом.
Найбільш активний період розвитку ніжинського радіо припав на 1950-ті роки. У цей час редакція працювала під керівництвом Г. Шуман і демонструвала високий рівень організації. Щоденні ранкові та вечірні передачі тривалістю до 45 хвилин свідчили про стабільність мовлення та його затребуваність серед населення.
Особливістю ніжинської радіостанції була її тісна взаємодія з громадою. До створення контенту залучалися позаштатні кореспонденти – їх налічувалося 88. Це були представники різних сфер: голови колгоспів, інженери, робітники, агрономи та інші. Така широка участь дозволяла формувати багатогранний інформаційний простір, у якому відображалося реальне життя міста й району.
Тематика передач була різноманітною. Щоп’ятниці звучали програми для молоді, що сприяло залученню нового покоління слухачів. Щосуботи транслювалися сільськогосподарські передачі, які мали практичне значення для мешканців сіл. У вечірній час звучали концерти художньої самодіяльності, що популяризували місцеву культуру та творчість.
У 1951 році редакція мала невеликий, але ефективний штат працівників: відповідального редактора, інструктора по роботі з кореспондентами, диктора та друкарку. Попри обмежені ресурси, радіостанція виконувала важливу інформаційну функцію. Цікавою формою діяльності було також видання ілюстративної газети за матеріалами радіопередач, що нагадувала відомі «Окна РОСТА».
У подальші роки ніжинське радіо переживало як підйоми, так і періоди занепаду. У 2009 році було здійснено спробу відновити частотне мовлення, однак уже в 2010 році його перенесли до Чернігова. Проте ідея локального мовлення не втратила актуальності. У січні 2022 року було ухвалено рішення про створення комунального підприємства «Ніжин FM», що має стати новим етапом у розвитку місцевого радіо. Водночас у подальший період, імовірно з огляду на обставини воєнного часу, реалізація цього проєкту не отримала активного продовження. Точні причини такого стану наразі залишаються невідомими, однак очевидно, що повномасштабна війна суттєво вплинула на роботу багатьох ініціатив на місцях. Попри це, ідея створення власного радіомовлення для Ніжина зберігає свою актуальність і потенціал для розвитку в майбутньому.
Таким чином, історія ніжинської радіостанції є важливою частиною загальної історії українського радіомовлення. Вона демонструє, як глобальні технологічні досягнення знаходять своє відображення на локальному рівні, формуючи інформаційне середовище конкретної громади.
Узагальнюючи, можна стверджувати, що радіо – це не лише технічний винахід, а й соціокультурне явище. Його розвиток залежить як від наукових відкриттів, так і від активності людей, які наповнюють ефір змістом. Ніжинська радіостанція є прикладом того, як навіть у невеликому місті може формуватися власний інформаційний простір, здатний впливати на життя громади. Сьогодні, попри розвиток цифрових технологій, радіо залишається важливим засобом комунікації, який продовжує об’єднувати людей і зберігати зв’язок між поколіннями.
Вас може зацікавити: Весняний травневий Ніжин на День міста – Фото підбірка
