Народний артист України Микола Сльозка, який народився на Ніжинщині, більшу частину творчого життя провів в Одесі та мешкав на вулиці Ніжинській, розповідає Чернігівщина туристична.
Саме на будинку в Одесі, де жив митець, нині встановлена пам’ятна дошка на його честь. Чи був вибір цієї адреси випадковим, достеменно невідомо, однак вона символічно нагадувала акторові про його малу батьківщину.
З дитинства Микола Сльозка мріяв стати артистом. Попри складні воєнні та повоєнні роки, він розвивав свої творчі здібності — захоплювався музикою, малюванням і вражав оточення почуттям гумору.
Після Другої світової війни здобув акторську освіту у Києві, а згодом понад 35 років працював на сцені Одеський український музично-драматичний театр імені Василя Василька. Також певний час працював у Польщі та Казахстані.
За роки творчої діяльності актор зіграв десятки ролей у театрі та кіно. Сам Микола Сльозка говорив, що пропускав життя своїх персонажів через власне серце та черпав натхнення зі справжнього життя.
Наприкінці 1980-х років, перебуваючи на піку творчої кар’єри, артист несподівано залишив театр і переїхав жити до села. Разом із дружиною Галиною він вирішив відійти від боротьби за виживання у складні для культури часи.
У селі Микола Сльозка очолив місцевий клуб і почав ставити вистави разом із аматорським театром. Водночас зв’язок із рідним театром не втрачав і періодично повертався до творчої роботи.
Останню роль на сцені він зіграв у 2007 році у виставі «Ну... дуже маленькі комедії». Через два роки митця не стало.
Як повідомляв MYNIZHYN, 7 травня світ відзначає День радіо – винаходу, який докорінно змінив спосіб передавання інформації, відкрив нові можливості для комунікації та став важливим чинником формування сучасного інформаційного простору.
